Posts Tagged роздуми

Проблеми роблять вас сильнішими: притча про камінь та пальму

Повчальна історія:

Жив колись один гуру, мудра і свята людина. Він завжди збирав своїх учнів під пальмою на березі океану. На березі це була єдина пальма. Щовечора він приходив сюди і учив людей, які хотіли його слухати. Він учив їх, як потрібно жити в цьому світі, як потрібно приймати перешкоди й лиха, як потрібно приймати радості і смуток, і що людина повинна робити при цьому.

Цей старий учитель щовечора збирав своїх учнів і щось розповідав їм під пальмою, коли одного чудового дня один з його учнів не задер догори голову і не побачив, що на вершині цієї пальми міститься величезний камінь. Його це дуже здивувало і зацікавило.

Він захотів довідатися, хто міг здертися на самий верх і помістити туди цей величезний камінь, і запитав у свого гуру:

– Учитель! Чому на цій пальмі камінь?

Коли він задав це питання, гуру заплакав. Сльози струмками потекли в нього з очей. Потім він сказав:

– Цей камінь і ця пальма змінили моє життя.

Він став розповідати:

“Коли я був юнаком, то, як і будь-який юнак, я був честолюбним. Я думав про те, чого я досягну у своєму житті, яких великих звершень. При цьому честолюбство завжди супроводжується заздрістю. Я заздрив іншим, які чогось досягали у своєму житті. Я заздрив усьому, що було навколо мене. Всім, хто ріс разом із мною й намагався чогось досягти. Я збирав у серце чорну заздрість. У той час на цьому березі був цілий ліс пальмових дерев; я часто приходив сюди. І тоді я побачив цю пальму, що у той час була зовсім юною, як я. Пальма дуже стрімко росла вгору, і щодня я, приходячи на берег, бачив, як вона розправляє свої груди, свої плечі. І одного разу я подумав: Чого це вона росте? Що вона собі надумала?

Я вирішив зашкодити їй. Я знайшов величезний камінь і поклав його зверху, щоб вона більше не росла, щоб вона не вдавала з себе Бозна-що.

Ішли роки. Я виїхав у місто. У місті я зустрівся з багатьма людьми. У місті я зустрівся з багатьма нещастями. У місті я намагався всім довести, що я найрозумніший, найкращий, найкрасивіший. Ніхто в це не вірив. Мене били з усіх сторін, я давав здачі. Побитий, через багато років, я повернувся у своє село. Побитий, але так і не ставши мудрішим.

Read the rest of this entry »

, ,

Прокоментуй!

Безробіття головного мозку

Позавчора ввечері засіли з Сергієм Терентьєвим за кавою-чаєм та розмовами «за життя». Говорили про бізнес і про політику, трішки про релігію та навчання, за економіку і культуру, розваги та освіту.
Мені було дуже цікаво почути бачення Сергія на різні речі, хочу поділитись маленьким фрагментом саме про освіту та кар’єру сучасних випускників (цитати приблизні):

знайомий жалкується що немає роботи, я йому показую що кожен супермаркет шукає охоронців, мерчандайзерів чи вантажників. Треба ж із чогось починати, не всім же бути босами. А йому не подобається, це ж не престижно

 

Жаліється, що малий заробіток? Так є ж багато вакансій два через два, можна в два вільних дні собі ще роботу знайти або в ці дні займатись самоосвітою

 

Приходив один знайомий і казав, що хоче вивчити фотошоп. А сам не знав як комп’ютер увімкнути. Але в нього було велике бажання. Пару місяців з 9 до 18 ходив до нас і самостійно по онлайн-урокам вчився. Тепер працює на одному із столичних телеканалів, займається комп’ютерною графікою та створює телевізійні заставки

 

В свій час я би із задоволенням пішов працювати безоплатно тільки заради досвіду. А теперішні студенти не хочуть навіть під час навчання на практиці отримати знання. Але після отримання диплому одразу вимагають високі зарплати

і далі в такому ж контексті.

Доречно тут привести історію із Башорга:

Когда я был студентом, я сдавал право одной очень милой женщине. Она была практикующим юристом, и я ожидал, что такой специалист меня сейчас будет гонять от и до по всему конспекту.
Она посмотрела на меня и, ничего не спрашивая, поинтересовалась:- Оценку вам какую ставить? – Э… Пять хотелось бы- Отлично, – сказала она, и стала писать в зачётке- А вы что, даже ничего спрашивать не будете? – удивился я.Она оторвалась от заполнения зачётки, внимательно посмотрела на меня и сказала: – Запомните, молодой человек, чем меньше вы знаете, тем более ценна я как специалист. Эта фраза мне запомнилась на всю жизнь и больше я не страдал фигнёй во время занятий. И сейчас самое время мне, уже доценту и одновременно практикующему проектировщику зданий, повторить то же самое:Господа студенты, не учитесь, пожалуйста! Старайтесь как можно больше получить на халяву! Чем меньше вы знаете по окончании института, тем более ценен я как специалист и тем большую зарплату я могу потребовать за свои услуги!

А якби ви могли повернутись на 10 років назад та дати самому собі якусь одну пораду щодо успішності в кар’єрі – що би це була за порада?

, ,

8 коментарів

Сноубординг в Буковелі

Нарешті на парочку днів поїду покатаюсь на борді в Буковель. Дуже мені вже шкода дивитись на мою запилену дошку, яка вже 2 роки не була на нормальному схилі.

В зв’язку з, що протягом робочого тижня я буду відсутнім на роботі, згадалась історія:

Один власник мав багато заводів, а на чолі кожного заводу стояв директор. Звичайно ж власника не влаштовувала робота деяких директорів, бо в порівнянні їх виробництво було менш результативним.

І тому власник повідомив директорам, що скликає їх усіх на конференцію на 3 тижні. Конференція мала проходити на одному з курортів, дорога та проживання кожному директору разом із родиною була оплачена. Явка була обов’язкова.

Конференція була успішно проведена, але вона не була метою власника. По завершенні цих трьох тижнів власник подивився на ефективність роботи заводів і зробив висновки. Директорів тих заводів, які без свого директора почали працювати краще — звільнив (вони заважали своєму колективу ефективніше працювати). Керівників тих заводів, які без директора почали працювати гірше … також звільнив (невже вони не могли налаштувати роботу так, щоб в екстреному випадку робота продовжувалась?).

І, яв ви вже могли зрозуміти, свою посаду втримали лише ті люди, команда яких показала стабільну якість роботи протягом цього терміну.

Хоча ця історія виглядає більше як гарна легенда, але тепер я буду мати маленький іспит — чи буде мій механізм працювати без мене так само ефективно як і зі мною.

,

Прокоментуй!

“Невыносимая легкость бытия”

kunderaХвороба та свята нарешті допомогли мені дочитати незвичну книгу авторства Милана Кундери “Невыносимая легкость бытия”.

Її незвичність для мене полягала в тому, що книга читалась вкрай повільно. Автор використовував цікаву манеру подачі інформації та різні гілки філософських роздумів часто переплітались між собою. Але цікавих думок було на стільки багато, що читання в мене затягнулось більше ніж на місяць.

Та незважаючи на відверту складність читання, я рекомендую цю книгу всім без винятку – кожен мабуть знайде в ній щось, що буде близьким саме йому.

UPD: тут друзі підказують, що за цією книгою в 1998 році вже навіть фільм встигли зняти.

,

1 коментар

Цікава задачка

Ця задача для другого класу церковно-приходської школибула вигадана Львом Толстим. Зараз її правильно можуть вирішити лише 30% старшекласників, тільки 20% студентів ВУЗів і всього 10% працівників банків і кредитних закладів.
Продає людина шапку. Вартість шапки – 10 карбованців. Підходить покупець і готовий її придбати, ле у нього із собою є лише 25 крб. Продавець розмінює ці 25 крб. в сусідки. Вона приходить і віддає йому 10+10+5 крб. Після цього продавець віддає шапку покупцю і здачу в 15 крб. Через певний час приходить сусідка і повідомляє, що ті 25 карбованців були фальшиві та вимагає віддати гроші. Продавцю не лишається нічого окрім повернути їй потрібну суму.

Питання: на скільки обманули продавця?

,

3 коментарі