Posts Tagged помилка
Професійний менеджер повинен мати залізні яйця
Я про це завжди здогадувався. Але щоб на стільки – переконався лише зараз.
Фейли бувають у всіх, краще ніж на своїх помилках не навчишся ніяк. Коли через зрив строків будівельниками в нас з’явились варіанти переносити відкриття магазину та зафіксувати збитки (в маркетинг інвестовано тисячі доларів) або шукати варіанти «неповноцінного» відкриття, то я перший варіант взагалі не розглядав. Але наш директор прийняв вольове рішення.
Треба багато сміливості щоб признатись в своїй поразці перед собою, завжди сам собі знайдеш якусь відмазку. Ще складніше повідомити людям, що багато їхньої праці змарновано. Але чим раніше людина перестане смикатись та прийме складне рішення – тим більшу повагу це викличе.
Зрештою ніхто не буде пам’ятати скільки у вас пішло часу на підготовку якоїсь справи, але всі будуть пам’ятати якщо в результаті у вас буде провал.
PS: може написав сумбурно і моралі мало, але я сам собі лишаю таку пам’ятку.
Як робити правильні помилки
Моя колонка для газети CityRivne:
Протягом всього терміну навчання в школі мене постійно сварили за помилки. Тобто батьки сварили за оцінки, які спричинені цими помилками. А вчителі сварили за те, що помилки повторюються. І всі вони намагались зробити так щоб з кожним разом помилок в мене було менше. Але ж не буває ідеальних людей та завжди і усюди я допускав помилки. Іноді вони були на стільки дрібні, що ними можна було знехтувати, але частіше вони були суттєвими.
Залежно від свого життєвого досвіду батьки вчать своїх дітей або намагатись уникнути помилок або вчитись на помилках інших. Та дуже рідко люди отримують аналіз своїх помилок. В школі всі діти знають яку оцінку вони отримали за контрольну роботу, знають які вправи виконали не вірно, але не знають як виправити ситуацію. Ще гірший ефект, якщо оцінка відбувається тестами. Тобто після контрольної з математики учні будуть знати які задачі вони не розв’язали але вчитель не навчить їх розв’язувати ці задачі (бо ж цей матеріал вони проходили раніше).
В бізнес-колах високо ціняться успішні кейси: ними вихваляються, показують на семінарах, розбирають на навчаннях MBA. Але дуже рідко можна побачити аналіз негативних кейсів: які рішення були хибними, що варто було зробити інакше?
Я досі пам’ятаю як на іспиті з вищої математики в формулі трапеції забув поставити в знаменник двійку. Можу згадати як на своїй першій роботі помилився з кінцевою вартістю проекту. Останні 4 роки всі свої серйозні помилки я спеціально колекціоную та каталогізую. І через це, на щастя, жодна з них не повторилась.
Хоча в більшості компаній помилки вже не вважаються чимось ганебним, та в наших реаліях люди дуже бояться невдач. І ця боязню, звичайно ж, призводить до зменшення кількості спроб. І це, знову ж очевидно, зменшує кількість надзвичайно вдалих результатів. Якийсь розумний іноземець гарно сказав: “Ever tried? Ever failed? No matter. Try again. Fail again. Fail better.” – кращої та лаконічнішої інструкції не знайти.
Для повноти картини не вистачає прикладу із життя. В одній міжнародній корпорації менеджер провалив великий проект вартістю 2 мільйони доларів і прийшов до свого керівника із заявою на звільнення. Керівник йому відмовив: “я щойно інвестував в твоє навчання 2 мільйони і не збираюсь тебе звільняти”.
Тому робіть помилки ― це не страшно. Погано буде якщо із своїх помилок ви не будете робити висновки. А будь-які ваші помилки стануть правильними, якщо …
Фейл
Проведу маленький сеанс самокритики та поділюсь своєю помилкою. У всіх бувають помилки, але в мене помилка вдвічі страшніша через те, що це помилка по неуважності.
Під час проведення чергової акції отримав я від дизайнера тираж листівок. І колєга випадково помітила, що ціни в двох товарів вказані невірно – цифра “до знижки” і цифра “нова ціна” змінені місцями. І в результаті вийшло так, що ціна на товар зросла :)
Якби такі ціни були би вказані на всіх товарах – можна було би приурочити акцію до 1 квітня. А в цьому випадку було прийняте вольове рішення весь тираж утилізувати та надрукувати нові, “правильні” листівки (хоча було проведено багато текстів і більшість колєг навіть не помітили помилку).
В результаті було втрачено шматок нервів, отримано урок на своїй помилці, який оібйшовся в 150 гривень.
Ну і для заспокоєння своєї совісті (хоча немає мені пробачення – це був мій обов’язок перевірити та перепровірити) поділюсь байкою.
Якось один брокер провів ризиковану операцію та втратив 2 мільйона доларів. він прийшов до свого боса із заявою про звільнення, бо розумів, що це його вина. На що керівник відповів: “йди і працюй – твоє навчання щойно обійшлось мені в 2 мільйона!”.
Тому пам’ятайте чудовий вислів: “Не помиляється той, хто нічого не робить”.
Післяноворічна приємність
І знову незапланований допис.
Тепер вже остаточно розійшлись всі гості, я можу зайнятись лікуванням (так, прихворів трішки та маю температуру), прибиранням в квартирі та написанням цікавих статей в свій затишненький ;)
Але перед тим, як розкрити якусь із 11 тем (дійсно багато думок назбиралось) поділюсь новиною про те, що мій допис про перегляд кінофільму “Аватар” було надруковано на порталі “ОГО”.
Тепер постараюсь написати в своєму “робочому” стилі – менше емоцій, більше фактів. Приємні факти:
- Принаймні один працівник ОГО слідкує за рівненською блогосферою;
- Редакція ОГО є досить інноваційною щоб допустити розміщення матеріалу сторонньої людини;
- Підтверджується моя гіпотеза про те, що в довгостроковій перспективі все ж виживуть лише ті паперові видання, які будуть рівнятись на нові медіа, на “вебдвануль” та які будуть брати все найкраще від блогосфери. Тут я зовсім не маю на увазі себе, бо я є далеко не професійним письменником. Але гадаю, що з часом декілька десятків міських блоґерів зможуть видавати цікавіші та оперативніші новини ніж найкращий редакторський колектив;
- Не дарма свій написаний текст я декілька раз перечитую, правлю та перевіряю орфографію – якраз на випадок незапланованої публікації текст має виглядати бездоганно. Це тому я навіть монтажників вчив писати електронні листи чітко, лаконічно та грамотно – ніколи не знаєш хто може прочитати твою писанину.
Не дуже приємні факти:
- Про те, що мене передрукували, я дізнався зовсім випадково – дві людини з періодом в 15 хвилин написали мені в Твіттер. Але я міг і не побачити повідомлень – якщо я довго не читав оновлень, то відкриваю/закриваю та вважаю все прочитаним;
- Текст переносився методом “copy/paste” – форматування тексту якесь дивне і між абзацами відступи занадто великі. Особливо дивно виглядає фраза “під катом буде абзац, власне про сам фільм” при відсутності “ката”;
- Помилка при написанні мого прізвища. Хоча ніби дрібниця, але все ж не приємно. І я уявлення не маю як можна було зробити саме таку помилку та додати зайву літеру в моє прізвище, яке правильно пишеться як “Алексєвич”. Постараюсь надіслати їм листа з проханням виправити цю прикрість. Хоча це мабуть поширене явище: більше ніж 2 роки тому, коли я працював на УАРНЕТі, телевізійники допустились такої ж помилки. Оновлено: не пройшло і 20 хвилин, як прізвище виправили. Оперативність чудова;
- Але помилку в прізвищі я якось вже переживу, але не переживу те, що на сайті ОГО відвідувачів тепер зустрічає спливаюча реклама, яку тепер користувач має власноруч закривати. Панове, це ж минуле тисячоліття. Невже досі Гугль не банить такі сайти? Тож і так весь сайт обвішаний рекламою наче новорічна ялинка, навіщо йти на крайнощі? Невже зайві декілька сотень гривень можуть бути стимулом щоб зіпсувати імідж та створити незручність для відвідувачів? Куди дивиться керівництво? Я цього зрозуміти не можу.
Але взагалі тенденція мене радує, хоча мені було приємніше якби передрукували не критичний допис, а якийсь із роздумів або історій про маркетинг. Все ж хочеться не звертати увагу на негатив, а налаштовувати людей на створення позитиву.
UPD: прізвище виправили і я приємно здивований оперативністю реагування.
Ліжка дігтю в сюжеті про Уарнет
Вчора ввечорі по місцевому телеканалі “Рівне-1″ був показаний сюжет про підключення до мережі Інтернет, радіозв’язок etc. Брали інтерв’ю в директора ТзОВ “Комлайн”, задавали багато питань, цікавились всім на рівні “пересічного глядача каналу”. Навіть їздили знімати монтаж підключення користувача до домашньої локальної мережі. І саме головне – мало хто вірить, що для нас це все було безкоштовним :)
А ось і обіцяна ліжка дігтю: навіть отримавши візитівку, все-рівно прізвище директора написали з помилкою =\
Оновлено. А ось і сам сюжет: http://ru.youtube.com/watch?v=MBUv7A9Vk0k
Іншими мовами
