Posts Tagged персонал

Робота персоналу також пізнається в порівнянні

… в порівнянні з конкурентами.

Я жалівся на мотивацію персоналу, що наші менеджери не хочуть зробити зайвого дзвінка клієнту. А в середу зіштовхнувся з апофіозом маразму: менеджер рівненської рекламної агенції від мене морозився, не піднімав трубку, не реагував на смс-ки та мейли. А я дуже хотів дати йому гроші.

Я жалівся що наші менеджери роблять розсилку листів своїм клієнтам з-під палки, а сьогодні мені розповіли історію як менеджер автоділера забив на розсилання обов’язкових смс-ок клієнтам про безкоштовну послугу в подарунок.

Я жалівся, а в п’ятницю переконався, що в Кузнецовську не роблять анкетування. В магазині конкурентів на мене, як клієнта, взагалі ніяк не відреагували. Продавець займався своїми справами та на мене навіть не глянув.

А на днях в Рівному я зайшов в магазин конкурентів і був шокований. Шум, гамір, пилюка на вітринах, немає товару, барадак з цінниками. Активні продавці? Ні, не бачив. Не знаю яка в їх персоналу мотивація, але дякуючи таким конкурентам особисто я отримав позитивну мотивацію :-)

Хоча і в магазині КТС бувають багі серед продавців: довго підіймають трубку телефону, надають занадто багато технічної інформації при консультації, іноді довго прибирається бруд на підлозі, бувають дірки на вітринах і ще сотні дрібниць. Але наші хлопці та дівчата в порівнянні з конкурентами – просто спецназ продажів. Не хочу перехвалити, але як же круто усвідомлювати, що ми на голову вище конкурентів, постійно вдосконалюємось і нам ще є куди рости.

Ну і щоб два рази не бігати: приходьте до нас працювати. ми постійно шукаємо енергійних консультантів, які люблять комп’ютерну техніку та спілкування з людьми. Якщо маєте знайомих – порадьте їм цікаву роботу, вимогливих начальників, сварливого директора по маркетингу, жорстокого аудитора, останні ІТ-новинки, вдячних клієнтів, достойний заробіток, веселий колектив із драйвовими корпоративами і дуже круті перспективи кар’єрного росту.

,

2 коментарі

Репутація в маленькому місті

Десятки разів всім нагадую, що не варто викладати в нет свої фотографії «після вечірки» і рядок «улюблені книги» на своїх сторінках в соцмережах варто не лишати пустим (а тим більше писати «ненавиджу читати»). Це вже очевидні речі.

Але часто в маленьких містах люди роблять зовсім вже безглузді речі. Наприклад: коли я працював в УАРНЕТі звідти перейшов монтажник до конкурентів. Потім він почав публічно поширювати неправдиву інформацію про УАРНЕТ щоб вислужитись перед новим керівництвом. А пізніше прислав резюме в КТС коли я там почав працювати. Шансів в нього не було. І зрозуміло, що я про нього розповів, коли мене попросили охарактеризувати його з місця іншого потенційного працевлаштування.

Ще приклад: присилає людина резюме, я оцінюю його діяльність в мережі. В соцмережах все задовільно. Але бачу на форумі, як він різко негативно відгукується про свого минулого роботодавця, «виносить сор із ізьби» та розкриває багато внутрішньої інформації. Звичайно ж запрошувати таку людину на співбесіду вже не хочеться.

Був випадок коли людина після співбесіди та відмови піднімала шкандаль, я почав дізнаватись про неї в її минулих керівників. А там мені повідомляли, що цей персонаж – повний неадекват, що він некомпетентний та треба одразу його гнати подалі.

Звідси мораль: якщо живете в маленькому місті, то кожна людина майже завжди знає людину, яка зможе про вас багато розповісти :) І варто дуже постаратись, щоб про вас розповідали тільки позитивне.

,

17 коментарів

Безробіття головного мозку

Позавчора ввечері засіли з Сергієм Терентьєвим за кавою-чаєм та розмовами «за життя». Говорили про бізнес і про політику, трішки про релігію та навчання, за економіку і культуру, розваги та освіту.
Мені було дуже цікаво почути бачення Сергія на різні речі, хочу поділитись маленьким фрагментом саме про освіту та кар’єру сучасних випускників (цитати приблизні):

знайомий жалкується що немає роботи, я йому показую що кожен супермаркет шукає охоронців, мерчандайзерів чи вантажників. Треба ж із чогось починати, не всім же бути босами. А йому не подобається, це ж не престижно

 

Жаліється, що малий заробіток? Так є ж багато вакансій два через два, можна в два вільних дні собі ще роботу знайти або в ці дні займатись самоосвітою

 

Приходив один знайомий і казав, що хоче вивчити фотошоп. А сам не знав як комп’ютер увімкнути. Але в нього було велике бажання. Пару місяців з 9 до 18 ходив до нас і самостійно по онлайн-урокам вчився. Тепер працює на одному із столичних телеканалів, займається комп’ютерною графікою та створює телевізійні заставки

 

В свій час я би із задоволенням пішов працювати безоплатно тільки заради досвіду. А теперішні студенти не хочуть навіть під час навчання на практиці отримати знання. Але після отримання диплому одразу вимагають високі зарплати

і далі в такому ж контексті.

Доречно тут привести історію із Башорга:

Когда я был студентом, я сдавал право одной очень милой женщине. Она была практикующим юристом, и я ожидал, что такой специалист меня сейчас будет гонять от и до по всему конспекту.
Она посмотрела на меня и, ничего не спрашивая, поинтересовалась:- Оценку вам какую ставить? – Э… Пять хотелось бы- Отлично, – сказала она, и стала писать в зачётке- А вы что, даже ничего спрашивать не будете? – удивился я.Она оторвалась от заполнения зачётки, внимательно посмотрела на меня и сказала: – Запомните, молодой человек, чем меньше вы знаете, тем более ценна я как специалист. Эта фраза мне запомнилась на всю жизнь и больше я не страдал фигнёй во время занятий. И сейчас самое время мне, уже доценту и одновременно практикующему проектировщику зданий, повторить то же самое:Господа студенты, не учитесь, пожалуйста! Старайтесь как можно больше получить на халяву! Чем меньше вы знаете по окончании института, тем более ценен я как специалист и тем большую зарплату я могу потребовать за свои услуги!

А якби ви могли повернутись на 10 років назад та дати самому собі якусь одну пораду щодо успішності в кар’єрі – що би це була за порада?

, ,

8 коментарів

Індивідуальна мотивація

Сьогодні з самого ранку товариш задав мені питання щодо мотивації колективу. Він цікавився чим краще мотивувати працівників: батогом чи пряником.

Прийшлось йому влаштувати йому цілу телефонну лекцію по мотивації. Я не хвилювався за дієвість своїх порад. Бо хоча і не маю величезного досвіду саме в справах ейчарства, але це все перевірена практикою теорія. Ефективність її залежить від практичної реалізації.

Якщо є завдання «мотивувати колектив», то це одразу неправильно поставлене завдання. Мотивувати треба окремих людей.  В моєму вчорашньому прикладі мабуть для третини людей спрацював елемент батога, ще третина мотивувались пряником, але лишилось багато людей які мали зовсім іншу мотивацію.

Згадайте саму розкручену модель Маслоу: фізіологічні потреби, безпека, приналежність, повага, визнання, самореалізація. Можна мотиви-потреби подати в інших розрізах: внутрішня та зовнішня мотивація, повага підлеглих чи похвала начальства. Думаю, що ви вже розумієте куди я хилю. Декого звичайне потискання руки та усні слова подяки мотивують краще ніж «13 зарплата» на новий рік. Знаю випадок коли львівському менеджеру видали окремий телефонний апарат та безлімітний номер для роботи і він тішився від того більше, ніж з окремого кабінету (який йому виділили 4 місяці раніше).

Тому що мотивуйте людей, а не колектив. Це класно ілюструє байка із життя, яку мені в 2000 році розповів тогочасний менеджер Рівнеобленерго.

Read the rest of this entry »

,

Прокоментуй!

Особливості мотивації в наших широтах

Ось вам цікаві результати досліду. Вихідні умови: треба отримати від продавців список найчастіших питань та проблем клієнтів, які вони озвучують. Особливість: десь рік тому я вже робив такий збір інформації просто попросивши продавців прислати мені таку інформацію – прислали пара людей.

Змінюємо завдання: тепер кожен із працівників повинен прислати мінімум по 5 питань до певного часу або буде одразу звільнений. Але людина, що пришле найбільше корисної інформації отримає ще і матеріальний приз – навушники Sennheiser PX 100 II. Одразу відповіді посипались активніші.

Посилюємо ефект: посеред акції оголошуємо, що список поточного переможця налічує всього лише 7 пунктів.

Результат: всі прислали потрібну інформацію.

Важливий результат: на більшість людей подіяла негативна мотивація, вони дали потрібну відповідь «аби лише відчепився». Але 5 людей зробили 95% всієї роботи – прислали дійсно великий список із дуже корисною інформацією.

Висновок: дізнався який працівник до якої мотивації більш схильний.

Побічний висновок: знайшов самих активних людей, які готові зробити щось «екстра» щоб отримати більше (більше подарунків, грошей, подяки, результату).

,

8 коментарів

Як спеціалісту знайти роботу за 16 годин

Мабуть вже біля 2 років чую скарги про неможливість знайти роботу. Разом із тим знаю десятки бізнесів, які готові платити набагато вище ринкової вартості за толкового спеціаліста. Тому я із задоволенням рекомендую своїх знайомих спеціалістів людям, які мають вакансії.

Не можу повихвалятись шаленою кількістю працевлаштованих, але сьогодні трапився незвичний випадок: я отримав «магарич» і від шукача і від роботодавця :) Спершу знайомий подякував за те, що порадив його як спецаліста, а потім керівник подякував за те, що я допоміг нарешті знайти потрібну людину. Приємно навіть не вдвічі, а в квадраті :) А секрет простий – від «безробітного» треба було всього лише попросити всіх своїх знайомих рекомендувати його тим роботодавцям, кого він може зацікавити.

Тому ось структурована мораль для безробітних:

  1. знайте в чому ви «спеціаліст» (уявіть що ви товар та зрозумійте яку потребу ви вирішуєте);
  2. зробіть собі толкове резюме (можна скористатись моїми порадами хоча вони і суб’єктивні);
  3. повідомте своїх знайомих про те, що ви шукаєте роботу (не забудьте наголосити яку саме);
  4. якщо ви дійсно гарний спец, то цього в 90% буде достатньо;

І не забувайте працювати так, щоб тому хто вас порекомендував не було соромно за свій вчинок ;)

P.S.: підказують, що «тЄма 16 годин не розкрита», тому пояснюю: від надходження «заявки про безробіття» до працевлаштування пройшло 16 годин :)

2 коментарі

Найцінніший актив кожного підприємства

Цей текст був написаний для моєї колонки в газеті CityRivne, але 4 людини схвально про нього відгукнулись, тому публікую його повністю та буду вдячний за ваші думки:

До того, що треба піклуватись про своїх працівників, власники бізнесу додумались задовго до Генрі Форда. Але він доступно передав цю думку своїм відомим висловом: “заберіть від мене моїх працівників і незабаром мої заводи та виробничі лінії заростуть бур’яном. Заберіть від мене заводи, але лишіть людей ― через певний час я буду мати нові заводи та продовжу виробництво”.

В Рівному давно відчувається кадровий голод. Щоб залучити в свій колектив гарних спеціалістів лідери ринку готові платити цим професіоналам значно більше середньої зарплати по спеціальності. І якщо вже підприємства отримують таку “зірку” в свій колектив, то їм вистачає мудрості зробити все можливе для того, щоб її утримати.

Вакансії нашої області щомісяця поповнюються інформацією про соцпакети та додаткові мотивації. Вільний графік роботи чи додаткові річні бонуси для ключових працівників ― це вже не новинка на наших теренах. Минулого тижня товариш розповів про випадок, коли компанія запропонувала менеджеру покрити відсотки за кредитом на квартиру, щоб він міг із сім’єю переселитись із орендованої квартири в свою власну.

Read the rest of this entry »

,

2 коментарі