Posts Tagged книги

Майк Роуди “Визуальные заметки на практике”

IMG_20151117_214107

Коли мені запропонували на огляд книжку “Визуальные заметки на практике“, то я не був впевнений що вона мені буде цікавою. Хоча з опису книжки сподобались сторінки про «быстрый SCRUM». І справді для мене зміст книжки виявився чимось новеньким. Також, на відміну від попередніх книжок в моїх оглядах, цю книжку достатньо прочитати, засвоїти та використовувати на практиці (навряд чи вам знадобиться її перечитувати).

Ідея книжки в тому, щоб за допомогою коротких схематичних (або детальних та ґрунтовних) замальовок передавати якусь ідею, запам’ятати події, переказати ланцюжок думок. Якщо ви на нараді – оформіть основні думки в скетч та ви зможете швидко згадати найважливіші моменти, якщо ви на лекції – можна за допомогою скетчноутингу зберігати собі основі думки. Різні розділи книжки вчать різним прийомам скетчноутингу та показують додаткові можливості використання («замалювати» фільм, враження від поїздки в інше місто, план покупок та навіть рецепт страви).

 

Серед плюсів книжки:

  1. Ідея книжки справді працює, особливо для візуалів (навіть додавши піктограму до думки ви збільшите шанс її запам’ятати);
  2. Показує як скетчування дозволяє концентруватись на самому головному;
  3. За допомогою скетчування можна навіть прийти до якоїсь іншої ідеї, побачити проблему «зі сторони» або знайти нові сенси;
  4. Цікава вправа: зробити скетч фільму. Складніший рівень: заскетчувати (візуалізувати) музикальний трек;
  5. Мабуть цікава вправа на баланс збереження сенсу за творчості – зробити скетч по якійсь книжці;
  6. Взагалі рідко буває так, що хочеться виконати всі вправи в книжці;
  7. Скетчі (візуалізація) допоможе згадати вам якусь інформацію та думки навіть через багато років (я візуально пам’ятаю деякі замальовані речі зі свого самого першого записника з 2003 року);
  8. Скетчи можуть бути хорошим інструментом організації ідей, обумування-обговорення, запам’ятовування та навіть презентації ідеї;
  9. Класна ідея з бібліотекою іконок (до цього моменту я і так використовував якусь подобу іконок для позначення «зробити терміново», «запланувати на потім», «хороша ідея для обговорення», «почитати книжку»)
  10. Відуалізація для списку покупок – геніальна річ, справді ефективно;
  11. А ось приклад якими мають бути ідеальні скетчі: https://www.flickr.com/groups/thesketchnotehandbook

Маю лише два зауваження:

  1. В ідеалі треба спершу прочитати попередню книжку цього автора (Визуальные заметки) бо без неї складніше буде зрозуміти концепцію; 
  2. Роділ про шрифти – взагалі зайвий (хто цього не знає, то не навчиться з цієї книжки).

Але найскладніше для мене у всій цій історії є необхідність вміти малювати :) Мені ж медвідь на руки наступив. Та максимум що я можу намалювати – це хатинку та сонечко в дитячому стилі. Тому обов’язково буду старатись використати ідеї книжки на практиці по мірі можливого.

Вкотре дякую видавництву «Манн, Иванов и Фербер» і особисто Максиму Нескубіну. Підписуйтесь на Facebook сторінку видавництва - там багато цікавого.

Прокоментуй!

Светлана Иванова “Искусство подбора персонала: Как оценить человека за час”

IMG_20151015_212335 Якщо ви зможете прочитати лише якусь одну книжку про підбір персоналу, то я рекомендую вам ”Искусство подбора персонала: Как оценить человека за час“. Давним-давно я вже читав книжку Світлани Іванової «Мотивация на 100%» (з того часу автор вже навіть отримала статус «гуру»). Ця книжка мені здалась наче переробленою і доповненою. І це чудесно. Бо тепер в одному місці зібрані найкращі методики оцінки людини. Ось вам 7 причин купити та прочитати цю книжку:

  1. ви зрозумієте з чого правильно починати процес підбору персоналу;
  2. перед тим як шукати способи мотивувати працівника – спершу почнете думати чи на свому він місці;
  3. отримаєте всі базові знання щоб оцінити на скільки людина підходить для вашої посади (але навички все ще треба буде випрацювати);
  4. зможете оцінити описані методики на прикладах наведених в книжці;
  5. можливо ви навіть зміните свої погляди щодо навчання-переучування людей (а можливо навіть захочете змінити або почати шукати нового HR-менеджера);
  6. поза межою роботи вам буде простіше спілкуватись та розуміти інших людей;
  7. ви зможете перевірити отриманні знання виконавши наведені в книжці завдання;
  8. і все це за пару годин прочитання (хоча потрібно буде пару років щоб відпрацювати всі описані методики).

Хоча в книжці є пара недоліків:

  1. альбомний формат ускладнює читання (навіть закладки робити складніше);
  2. багато зайвого пустого місця (можна опдумати що це для нотаток але мені здалось що це книжка не такого формату).

Рекомендую прочитати і перечитувати цю книгу не залежно від того чи ви керівник чи працюєте в команді чи в пошуках роботи. Дуже дякую видавництву «Альпина Паблишер» за надану книжку для рецензії та особисто Вікторії Нікітенок. Підписуйтесь на їх Facebook сторінку та не пропускайте цікавих анонсів.

, ,

Прокоментуй!

Марти Ньюмейер «Нарушай правила»

IMG_20150829_121111

Зазвичай я читаю дуже або конкретні книжки (що вирішують якусь одну конкретну бізнесову проблему) або літературу про стратегію (показують правильний напрямок руху). Але з видавництва «Манн, Иванов и Фербер» запропонували написати рецензію на книжку «Нарушай правила! И еще 45 правил гения».

Одразу мене привернула особистість автора. Марті Ньюмеєр – підприємець, дизайнер, консультант і спеціаліст по брендінгу. Він працював з такими компаніями як Apple, Microsoft, Facebook та іншими відомими компаніями. Тому його поради справді перевірені на практиці.

На перший погляд здається, що це просто набір розрізнених порад. Але поради згруповані в 4 розділи: «як генерувати ідеї та створювати щось нове», «як працювати та професійно розвиватись», «як отримувати нові додаткові навички», «як досягати мети та реалізовувати задумане». І кожна з цих порад справді актуальна на відповідному етапі реалізації ідей. Наприклад, на початку впровадження ідеї актуальна порада «задавайте вопросы», потім – «упрощайте», далі – «инвестируйте в свою оригинальность», а насамкінець – «оставайтесь сфокусированными». Протягом читання книжки в мене з голови не йшла думка, що мабуть спеціалісти Apple постійно тримають в голові ці всі правила, бо ці правила дуже гарно підпадають під категорію іноваційності такої компанії.

Кожна порада описана з прикладами і пояснюється в контексті. Тому незалежно від того, на якій ви стадії реалізації проекту (генерація ідей, розвиток, нові напрямки діяльності) – ви зможете із легкістю застосувати поради для своєї ситуації.

Додаткова цінність такого типу книжок в тому, що можна навмання відкрити будь-яку сторінки книжки та вона вас наштовхне на роздуми (тому в ній і немає сенсу робити закладок, а можна просто регулярно перечитувати). Єдиний мінус – занадто розтянутий формат (можна було би не робити таких великих полів). Ще один плюс – класні креативні ілюстрації, які можуть бути додатковим стимулом вашої креативності.

І хоча деякі поради для мене були очевидними, але все рівно часто потрібно самому собі про це нагадувати. Тому я раджу цю книжку всім, хто має справу з маркетингом, брендінгом, запуском нових ідей, придумуванням нових сенсів та розробкою нових товарів. Якщо ви придумуєте та реалізовуєте ідеї/сервіси/товари, які мають полюбити мільйони людей – у вас повинна бути така книжка.

Ще раз дякую видавництву «Манн, Иванов и Фербер» (підписуйтесь на їх Facebook сторінку, там багато корисного) і особисто Максиму Нескубіну.

Прокоментуй!

Deadline. Роман об управлении проектами

73608782f50eb6af17bb69bdcd662692_L

Книжка написана в схожому стилі бізнес-роману що і «Цель. Процесс непрерывного совершенствования». Тому читається не як сухий підручник, а як цікава пригода.

Герой стає керівником розробки декількох ІТ-продуктів та ділиться із читачами своїми роздумами щодо того як зробити роботу вчасно та з прогнозованим результатом. Моя оцінка книжки тільки позитивна і рекомендую її прочитати всім, хто причетний до керування людьми та проектами.

Ось вибрані цитати (всього в мене більше 50 закладок):

—————
— Нет, там песок. Но видите ли… план завода составлял сам ВВН. И он велел, чтобы я построил все точно по плану. Не там, а именно здесь. Я просто не могу взять и перенести завод в другое место.
— Не можете?
— Ну конечно же. Если я стану сейчас вносить в план изменения, то мы неизбежно отстанем от графика. И виноват буду я, потому что это я принял решение строить завод в другом месте. Понимаете? Мне очень, очень хочется, чтобы вы сейчас правильно меня поняли. А если оставить все как есть, то обвинять меня никто не будет. Пожалуйста, поймите меня правильно. А если кому-то не понравится новый план расположения завода? Виноват опять будет Мопулка!
Казалось, он сейчас заплачет.

—————

«Откуда у некоторых руководителей эта слепая вера в кнуты и штрафы? Неужели из них получаются такие же ужасные родители. Скорее всего, да.»

—————

— Иногда бывает трудно смотреть в глаза своему начальнику и говорить, что не сможешь сделать работу вовремя. Куда проще взять и опоздать. Но тогда твой босс узнает об опоздании на четыре недели позже, и у него просто не останется возможности хоть как-то исправить ситуацию.

—————
Про найм людей:

1. Чтобы нанять человека на работу, менеджеру необходимы все его способности: сердце, душа, нюх и способность чувствовать нутром (по большей части последнее).
2. Не пытайтесь нанимать людей в одиночку — гораздо лучше задействовать в этом процессе интуицию двух менеджеров.
3. Попросите новых членов команды взяться в проекте за ту работу, которую им уже случалось успешно выполнять в прошлом, а прочие амбиции и рост отложить до следующего проекта.
4. Попросите наводку — тот человек, которого вы выбрали себе в команду, наверняка может посоветовать, кого вам еще следует нанять.
5. Больше слушайте, меньше говорите.

—————

— Пустые траты, Вебстер! Пустые траты и риски всегда ходят вместе, как мне кажется. Пустая трата усилий и времени, которые отбрасывают проект назад, — все это результат материализации риска. А значит, самое главное, что я стал бы делать на вашем месте, — управлял бы рисками. Я бы работал с каждым проектом, просто управляя рисками, которые могут в нем возникнуть. Разработка программного обеспечения — вообще очень рискованный бизнес, и подчас все управление процессом сводится к управлению рисками.

—————

Управление рисками
1. Чтобы управлять проектом, достаточно управлять его рисками.
2. Создайте список рисков для каждого проекта.
3. Отслеживайте те риски, которые являются причиной провала проекта, а не только конечные риски.
4. Оцените вероятность возникновения и стоимость каждого риска.
5. Для каждого риска определите показатель — симптом, по которому можно определить, что риск превращается в проблему.
6. Назначьте специального человека для управления рисками, и пусть он не поддерживает девиз «Мы можем все!», который культивирует начальство.
7. Создайте доступные (возможно, анонимные) каналы для сообщения плохих новостей руководству.

—————

— Если вы судите о ходе проекта, исходя из того, что он будет успешным, вы рисуете себе заведомо ложную картину. Совершенно необходимо все время стараться уменьшать потери. Успех зависит от того, насколько быстро вы сумеете
отказаться от работы, ведущей к провалу проекта.

—————

Наверняка в глубине души каждый из нас знает, что сверхурочная работа — верный способ снизить производительность.
— Да, в общем-то, это так, — задумчиво сказала Белинда. — Недостатки сверхурочной работы хорошо всем известны: усталость, отсутствие творческой энергии, ошибки…
— А также потеря времени в течение обычного рабочего дня, — добавил Аристотель.
— А это почему?
— Потому что люди знают, что все равно будут работать допоздна. Поэтому они могут позволить себе долгие и не очень нужные совещания, перерывы и тому подобное.
— Да уж точно. А если запретить работать сверхурочно, то им волей-неволей придется использовать рабочее время более эффективно.

—————

Сердитый начальник
1. Злость и неуважение заразительны. Когда высшее руководство демонстрирует злость и неуважение к подчиненным, руководители среднего звена начинают копировать их поведение. Точно так же дети, которых наказывали в детстве, часто впоследствии становятся жестокими родителями.
2. Неуважение и злоба, по мнению некоторых начальников, должны заставить подчиненных лучше работать. Это типичная политика «кнута и пряника». Но разве когда-нибудь неуважение со стороны начальства приводило к тому, что люди начинали лучше работать?
3. Если начальник демонстрирует неуважение к подчиненным, это признак того, что он не может больше занимать свою должность (а вовсе не признак того, что у него плохие подчиненные).

—————

— Если бы хоть кто-то из них был специалистом по созданию технических спецификаций, он бы немедленно забраковал этот документ. Но наши ребята не чувствуют себя вправе судить и выставлять оценки. Более того, они ощущают конкуренцию.
— Конкуренцию со спецификацией?
— Да нет же. Между собой. Я считаю, что в каждом из нас, в душе или на уровне подсознания, живет тайный страх: мы боимся показать, что соображаем хуже других. Вся наша раса заражена этим страхом. Каждый готов предположить, что его мыслительные способности ниже средних, поэтому ему надо прикладывать дополнительные усилия, чтобы разобраться в том, в чем другие разбираются с ходу. А теперь возьмем нашу ужасную спецификацию. Ты читаешь ее целый день и обнаруживаешь, что ничего не понимаешь. И тут приходит начальник и спрашивает: «Ну как? Как вам спецификация?» Что сказать? И мы врем! «Все в порядке, босс. То есть я хочу сказать, что документ этот весьма непростой, но дайте нам еще немного времени, и мы во всем разберемся…» И так поступает каждый!
— И поэтому никто не говорит, что спецификация никуда не годится.
— Я поняла это давным-давно, Вебстер. Никто не скажет тебе, что спецификацию надо отправить в мусорное ведро. Они могут пожаловаться на сложность изложения, но не скажут самого главного: построить проект по такой спецификации невозможно, потому что в ней отсутствует самое главное — описание того, что нужно сделать.

—————

Конфликт
1. Проект, в котором участвуют несколько сторон, обязательно столкнется с конфликтом интересов.
2. Процесс создания и распространения программных систем — прямо-таки рассадник всевозможных конфликтов.
3. В большинстве компаний, где создается программное обеспечение, никто специально не занимается вопросом решения конфликтов.
4. Конфликт заслуживает понимания и уважительного отношения. Конфликт не имеет ничего общего с непрофессиональным поведением.
5. Донесите до каждого, что постараетесь учитывать интересы всех участников, и проследите, чтобы так оно и было.
6. Тяжело договариваться. Гораздо легче выступать посредником.
7. Объявите заранее, что если интересы конфликтующих сторон полностью или частично противоположны, то поиск решения будет переложен на посредника.
8. Не забывайте: мы находимся по одну сторону баррикад. По другую сторону находится сама проблема.

—————

Существуют люди-катализаторы. Они помогают создать здоровую команду, отношения, боевой дух. Даже если бы они больше ничего не делали (а как правило, они делают куда как много), их роль в проекте остается одной из наиболее важных.

—————

Человеку свойственно ошибаться
Нам кажется, что самое страшное — не знать чего-то. На самом деле гораздо хуже быть уверенным, что знаешь, когда на самом деле это не так.

—————

Собрания должны быть небольшими. Для этого нужно сделать так, чтобы люди не боялись пропускать ненужные им собрания. Самый простой способ — заранее опубликовать повестку дня, а потом всегда строго ее придерживаться.

, ,

Прокоментуй!

Мистецтво творення попиту

slivotsky
Адріан Сливоцький – відомий економіст, член дорадчої ради LvBS та має українське коріння. Його книжка одна з таких, про які шкодуєш що не прочитав її раніше. Окрім стратегічних думок ця книжка також гарно досліджує кейси відомих компанійта надає детальний аналіз причин успіху. Поради в цій книжці не такі, які можна використати вже завтра, а їх потрібно обдумати, трансформувати для свого бізнесу та запланувати по ним стратегію компанії на найближчі декілька років.

Серед описаних ситуацій особливо сподобались такі моменти:

  • як компанія Tetra Pak змогла зрозуміти, що ж її корпоративні клієнти хотітимуть в наступні роки;
  • як компанія Netflix вирішила покласти край дебатам та виявила чому їх продукт користувався попитом саме в конкретній географічній частині регіону. Як вони виявили «що щось не так там, де інші вважають, що все гаразд»;
  • на перший погляд простий інструмент завдяки якому компанія Nespresso здійснила революцію в кавовому бізнесі (дуже цікаво описана емоційна складова);
  • неймовірна історія про створення оппиту на симфонічні оркестри та оперу. Мені аж самому захотілось зайнятись чимось подібним;
  • гарна ілюстрація карти проблем та сегментація пасажирів потягу Лондон-Париж;
  • чудова ідея про «передсмертний» розтин проекту;
  • принцип реакції на нові ідеї в студії Pixar;
  • «нащо вчити бухгалтера малювати?»

Якщо прочитати цю книжку без поспіху та в потрібний час, якщо мати можливість працювати на перспективу та реалізувати всі ідеї – вийде чудовий та магнетичний продукт. Раджу обов’язково прочитати цю книжку всім маркетологам та керівникам компаній. Обіцяю, що після цього ви по іншому подивитесь на стратегію розвитку.

, ,

Прокоментуй!

Выходит продюсер

head-cover Я довго брався за прочитання цієї книжки, бо вона мені здавалась якоюсь незрозумілою. Наче не бізнес-література але написана бізнесменом. З перших сторінок здавалось, що це книжка про кіно але потім стало зрозуміло чому про цю книжку я чув так багато позитивних відгуків.

Олександр Роднянський не просто створив два успішних телеканали, він не просто є автором багатьох документальних та художніх фільмів. Олександр — справжня легенда світового шоубізнесу. І він залюбки ділиться порадами та роздумами на сторінках книжки.

В книжці ви прочитаєте захопливу історію виникнення каналу 1+1, легенду виникнення слогану «нас 52 мільйони», дізнаєтесь про успіх самих рейтингових серіалів на СНД-просторі, зрозумієте принципи «роботи» Голівуду.

Мені дуже сподобалась книжка тим, що вона не дає прямих порад, а змушує задуматись над системою роботи. Після прочитання зрозумів, що продюсер — це такий собі проектний менеджер в шоубізнесі та ще раз переконався у важливості правильного вибору керівника проектів.

, , ,

Прокоментуй!

Как люди думают

2013-09-03 23.42.30 Автор книжки відома в блогосфері людина. Займається рекламою та креативом. Звідси і інтерес до процесу думання, до цікавих історій, до незвичних подій чи дивних ситуацій.

Я читав звинувачення, що це не книжка, а просто компіляція різних статей. Можливо в цьому і є правда, але автор на сторінках передає свою методику генерації нового. Я не дуже люблю слово «креатив», але працівникам такої сфери цю книжку читати обов’язково.

В якій ще книжці ви зустрінете розмірковування про майбутнє освіти, методи натхнення, задоволення від творчості, розвиток особистості та щедрий набір незвичних фактів на ці теми. І всю інформацію можна застосувати на практиці та в маркетингу. Є дуже цікаві кейси.

Наприклад: Основатель Лас-Вегаса гангстер Барни Зигель для привлечения поситителей в казино посреди пустыни подкупал газетчиков, чтобы те писали истории о простых американцах, впервые пришедших в казино и сразу разбагатевших.

Книжка справді змушує думати.

Ось вам одна загадка для тренування, свою відповідь лишайте в коментарях:
«Колись один промисловець почав розробку покладів міді. Але місцеві люди не хотіли працювати в нього на шахтах. Бо їм не треба були гроші. Вони отримували все необхідне самостійно: вирощували продукти, шили собі одяг. І тоді промисловець в цьому місті …». Увага, питання: що зробив промисловець?

,

5 коментарів