Ще 3 вересня я отримав нарешті цей чудовий телефон. Хоча телефоном його можна назвати хіба що зі звички. В мене таке враження, що це просто мініатюрний ноутбук. Приємно було, коли колеги мене вітали і казали, що я нарешті купив собі телефон (бо найкраща модель, що в мене коли-небудь була — це Nokia 1208).

Спеціально не писав враження, щоб трішки емоції вщухли. Ось такий вийшов особистий список приємностей від телефону HDC Desire (в хронологічній послідовності):
1) дуже зручна та стильна коробка;
2) в комплекті є всі аксесуари: шнурок мікро-USB, перехідник USB-розетка, гарнітура, картка пам’яті на 4 ГБ;
3) корпус телефону виконано з неймовірно приємного пластику — тримати його в руках суцільний кайф;
4) керувати телефоном шляхом “тицяння пальцем в екран” – дуже інтуїтивно та ергономічно (після телефону iPad вже не викликав у мене wow-ефект);
5) Android-market та Linux-style ідеологія: не треба бігати в пошуках потрібної програми та оновлювати кожну програму окремо;
6) відчуття того, що це не телефон, а просто мініатюрний ноутбук: приємно сказати дизайнеру “ти присилай макет, а я в Києві його з телефону затверджу”;
7) інтеграція з сервісами Google: ця перевага коштує всіх попередніх. Це просто і геніально: календар, пошта, контакти — все є одночасно і в телефоні і на комп’ютері;
8) економія на пристроях, бо телефон тепер — це:
1. mp3-плеєр;
2. мобільна фотокамера та відеокамера;
3. читалка книжок;
4. диктофон;
5. органайзер: нотатки Evernote, особисті фінанси, замітки;
6. GPS-навігатор;
7. Wi-fi роутер;
8. вбудована понтокідалка ;)

Розумію, що більшість функцій це не новинка і що не обов’язково для цього купувати саме таку модель. Але я знаю, що наступний раз свій телефон оновлю не раніше ніж через пару років, тому і вирішив відірватись на повну :)

Але є і мінуси:
1) на екрані лишаються жирні відбитки пальців – після активного користування показувати пристрій іншим людям не дуже приємно;
2) не зручно відкривати апарат для заміни сімки – задня панелька не дуже інтуїтивно відкривається та для відкриття треба прикладати силу;
3) кнопку Power було би варто більше “втопити”в корпус — іноді в кишені джинсів чи підкажу вона сама натискається;
4) а найбільше мене вразив час життя батареї — якщо у вас телефон працює без підзарядки більше 60 годин, то ви мабуть ним не користуєтесь.

Цікаво мені — чи лишились ще такі люди в світі, які до 2010 року не мали телефону кращого за Nokia 1208 =)

Мій улюблений Арсеній служить мені вже рівно місяць, саме час поділитись враженнями від використання.

Знову дисклеймер: можливо деякі плюси або мінуси є просто наслідком того, що в мене стоїть операційні система Linux Ubuntu.

Read the rest of this entry »

Ну хіба це не чудовий день для купівлі ноутбука?

І ось настав той час, коли я вже не можу обходитись без такого корисного мобільного помічника. Як на диво, в нашому офісі думки щодо ноутбука, який найкраще підійшов би мені, досить сильно розділились. Але зрештою вибір звівся до двох моделей: “Lenovo IdeaPad G550-4L plus” та “Acer Aspire 5536-653G32Mn”.

При виборі я користувався такими критеріями:

1) Ціна. Мені потрібен ноутбук для двох основних функцій: набір тексту та серфінг в мережі. Я не хотів переплачувати за потужну відеокарту та великий об’єм оперативної пам’яті;

2) Об’єм вінчестера. Люблю мати можливість обирати музику із своєї великої колекції а також мати на вибір відеофільми для перегляду;

3) Гарні відгуки від сервіс-центру. Коли на питання “Асер чи Леново?” наш керівник сервіс-центру не вагаючись відповів “Асер” – вибір було зроблено.

Як не дивно, але розмір дисплею, час роботи від батареї, дизайн та відгуки в мережі на мій вибір жодним чином не впливали.

Так що тепер я став щасливим власником такого чудового пристроя, який отримав позивне ім’я “Арсеній” (Не тому, що він мене “врятує”, а через перестановку літер: Acer – Arce-niy). Можете мене привітати із покупкою та побажати моєму “напарнику” довгих років роботи.

Про свої враження від перших днів роботи обов’язково розповім окремо.