Posts Tagged девайс

Віртуальна реальність з Google Cardboard

DSC_0854
Google не перестає дивувати не тільки новими складними сервісами але і спрощенням новинок до рівня рядового споживача. Google Cardboard – це простий пристрій що дозволяє отримати досутп до віртуальної реальності в «домашніх умовах» та з мінімальним бюджетом.

Принцип роботи досить простий (як і більшість сервісів Гугла) – картонний шаблон, дві лінзи, дві ліпучки, магніт (в якості єдиного елемента керування). І, звичайно ж, дуже різні ціни та виробники – від офіційних Гуглівських (ціна від $20) до простих китайських (ціна починається від $3).

DSC_0853

Збирається відносно легко, в зібраному стані тримається купи, не потрібно задіювати ніяких додаткових кріплень (гумова резинка була в комплекті). Додаєте до цієї конструкції телефон з діагоналлю від 5 дюймів та вам доступні нові відчутя. На перший погляд виглядає комічно але потірбний ефект справді досягається. З навушниками дійсно здається, що 3D відео помістило вам в нову реальність. Можна крутити головою, взаємодіяти з оточуючими предметами.

DSC_0855

Вже зараз в Google Play є інтерактивні іграшки: від звичайних американських гірок до хорор-ігор. Є прекрасні креативні аплікейшени які можна охарактеризувати як інтерактивне кіно.

Цей девайс – чудовий приклад створення minimal valuable product який чітко націлений на потребу цільової аудиторії. Думаю, що окрім сфери розвіг Google Cardboard можна застосувати в медицині, проектуванні будинків, туризмі та інших галузях де потрібно мати можливість швидко, дешево та мобільно вивести для перегляду інтерактивні елементи.

Прокоментуй!

Враження від MacBook Air

DSC_0528

Вже понад 10 місяців в нас в сім’ї живе MacBook Air. Коли я вперше попрацював більше годинки за макбуком, то мені він здався просто швидкою Убунтою з незвичним інтерфейсом. Але з часом виокремив для себе плюси та мінуси яблучного девайса (в порівнянні з моєю існуючою Убунтою).

Мінуси:

- по замовчуванню юзера вважають ворогом: від нього все максимально поховали, закрили зайві менюшки, прибрали всю інформацію (от спробуйте без звички та інтуїтивно знайти як подивитись вільне місце на диску);

- незрозуміла логіка відсутності клавіш «Del», «PgUp» та «PgDn». Ну як же без них?

- за переплутані на клавіатурі літери «і» та «и» автор такої ідеї буде сто років в пеклі щодня користуватись клавіатурою з рендомним значенням кнопок! >:-[ Аналогічна історія і про крапки, коми, двокрапку та знак питання.

- функції кнопок F1-F12 доступні лише через комбінацію з клавішею «Fn». Уявлення не маю чому вирішили не давати юзерам можливість користуватись Alt+F4;

- дуже не люблять маковські девайси розуміти інші файлові системи. Не можу зрозуміти чому лінукси знаходять будь-які файлові системи, а osX перебирає харчами;

Незвичні речі до яких швидко звикаєш:

* інвертований скрол мишки;

* неочевидність поведінки клавіш Control, Options;

* висока ціна, але моє дослідження показує, що конкуренти Ейрів відстають по ціні зовсім трішки.

Плюси:

+ надзвичайно продумане враження першого контакту (мене зрозуміє тільки той, хто розпаковував нову коробку:

+ відкидні защіпки блока живлення для намотування дроту на ньому (наче дрібниця але як же зручно);

+ просто геніальний магнітний утримувач живлення (а скільки раз у вас було таке, що ви випадково смикнули за дріт та ноутбук ледь не впав на підлогу?);

+ правильна передача кольорів (і це я навіть говорю не за Ретіну);

+ шалена швидкість SSD (хоча це перевага не конкретно макбука але ще один привід його купити);

+ легкість (коли йдеш з рюкзаком то часто сумнівається чи не забув ноут вдома);

+ мультітач на тачпеді. Чому всі виробники досі цього не роблять?

+ альтернативні символи по замовчуванню (в Убунту я це налаштовую, а в маку можна не ставити російську клавіатуру, бо потрібні літери/символи одразу доступні через комбінацію клавіш);

+ багато інших фіч доступно «з коробки» та легко налаштовуються: батьківський контроль, базові програми;

+ я досі не зустрічав батарею яка би тримала майже 7 годин (хоча варто зауважити, що це при «офісному» навантаженні);

+ красота та стандартизованість інтерфейсів. Ось подивіться які чудесні гайдлайни має Епл;

Здається поки що все. Якби я користувався айфоном та резервним копіюванням, то легку інтеграцію з такими сервісами також можна було би віднести до плюсів.

3 коментарі

Враження про Kindle 4

Хто захоче детальні характеристики – знайдете їх в гуглі. А я коротко про свої враження.

Пристрій – афігєнний! Корпус дуже добротний. На зворотній стороні матеріал нагадує гуму – девайс дуже зручно лежить в руці. Шрифт на екрані супер контрастний. Вага не відчувається. Книжки завантажуються елементарно (через шнурок або через wi-fi). За батарею ще не скажу, але не заряджав її вже 10 днів і заряду лишилось десь 70%.

Ціна просто нереальна. Звичайно ж всі розумні люди будуть замовляти Кіндл з рекламою. Реклама не заважає читанню та показується лише в часи коли пристрій неактивний. Хитрі люди знайшли елементарний спосіб вимикання реклами, але навіщо? Це ж так цікаво подивитись що і як рекламують ;)

При бажанні можна серфити в неті, але хто стане цим займатись на читалці книг?

Цікаве рішення з коробкою. Вона чисто утілітарна, не виконує роль прикраси. Але це дуже розумний хід – створюється враження, що ти дійсно заплатив гарну ціну, а не переплачував за поліграфію.

Інтерфейс та навігацію оцінити складно – сторінки листаються, я задоволений :) Хардварної клавіатури тут і нафіг не треба було, мінімальний розмір – наша мета.

Два зауваження:

  1. до кнопок пролистування треба звикнути. Так як габарити та вага дуже малі – хочеться тримати Кіндл однією рукою. І правильно натискати та кнопки прокрутки не одразу мені виходило. Та за пару днів все ок.
  2. я не до кінця зрозумів систему букмарків. Читати бізнес-книжку та не робити закладки для мене нонсенс. Але ще і хочеться робити закладки різної тематики в межах однією книжки (аналог в паперових книжках – різнокольорові наліпки). Поки що реалізації такої фічі я не знайшов.

Якщо хочете в найближчий час купувати електронну читалку, то альтернативи Кіндлу не бачу.

,

6 коментарів

А ви пекли хліб в офісі?

Цієї осені ми здивувались від попиту на хлібопічки. І я вирішив перевірити чи правда, що хліб пекти в хлібопічці дуже легко і весело.

Для тестів використовувалась звичайна сама дешева хлібопічка. Також в найближчому маркеті я купив:

  1. кіло борошна;
  2. пачку солі (менше на офісі не було)
  3. пачку масла;
  4. пакуночок дріжджів;
  5. шоколадну пасту (на свіжий хлібчик ням-ням :)

Ще прийшлось позичити столову ложку цукру.

Далі були 3 хвилини активних дій:

Read the rest of this entry »

,

3 коментарі

HTC Desire

Ще 3 вересня я отримав нарешті цей чудовий телефон. Хоча телефоном його можна назвати хіба що зі звички. В мене таке враження, що це просто мініатюрний ноутбук. Приємно було, коли колеги мене вітали і казали, що я нарешті купив собі телефон (бо найкраща модель, що в мене коли-небудь була — це Nokia 1208).

Спеціально не писав враження, щоб трішки емоції вщухли. Ось такий вийшов особистий список приємностей від телефону HDC Desire (в хронологічній послідовності):
1) дуже зручна та стильна коробка;
2) в комплекті є всі аксесуари: шнурок мікро-USB, перехідник USB-розетка, гарнітура, картка пам’яті на 4 ГБ;
3) корпус телефону виконано з неймовірно приємного пластику — тримати його в руках суцільний кайф;
4) керувати телефоном шляхом “тицяння пальцем в екран” – дуже інтуїтивно та ергономічно (після телефону iPad вже не викликав у мене wow-ефект);
5) Android-market та Linux-style ідеологія: не треба бігати в пошуках потрібної програми та оновлювати кожну програму окремо;
6) відчуття того, що це не телефон, а просто мініатюрний ноутбук: приємно сказати дизайнеру “ти присилай макет, а я в Києві його з телефону затверджу”;
7) інтеграція з сервісами Google: ця перевага коштує всіх попередніх. Це просто і геніально: календар, пошта, контакти — все є одночасно і в телефоні і на комп’ютері;
8) економія на пристроях, бо телефон тепер — це:
1. mp3-плеєр;
2. мобільна фотокамера та відеокамера;
3. читалка книжок;
4. диктофон;
5. органайзер: нотатки Evernote, особисті фінанси, замітки;
6. GPS-навігатор;
7. Wi-fi роутер;
8. вбудована понтокідалка ;)

Розумію, що більшість функцій це не новинка і що не обов’язково для цього купувати саме таку модель. Але я знаю, що наступний раз свій телефон оновлю не раніше ніж через пару років, тому і вирішив відірватись на повну :)

Але є і мінуси:
1) на екрані лишаються жирні відбитки пальців – після активного користування показувати пристрій іншим людям не дуже приємно;
2) не зручно відкривати апарат для заміни сімки – задня панелька не дуже інтуїтивно відкривається та для відкриття треба прикладати силу;
3) кнопку Power було би варто більше “втопити”в корпус — іноді в кишені джинсів чи підкажу вона сама натискається;
4) а найбільше мене вразив час життя батареї — якщо у вас телефон працює без підзарядки більше 60 годин, то ви мабуть ним не користуєтесь.

Цікаво мені — чи лишились ще такі люди в світі, які до 2010 року не мали телефону кращого за Nokia 1208 =)

2 коментарі

Вихваляюсь своїм Nikon D90

Власне ось так!

Сьогодні нарешті до мене приїхав довгоочікуваний (більше 4 місяців) агрегат. Як я вже повідомляв друзям: тепер в місті рівному буде ще один “фотохудожник”, який думає, що маючи крутий фотоапарат він буде робити гарні фотки.

Але урочисто обіцяю, що не буду поповнювати Інтернет гігабайтами своїх фотографій, не буду знімати на автоматі та буду пам’ятати про композицію :)

,

2 коментарі

Ноутбуку місяць: політ чудесний

nout_1 Мій улюблений Арсеній служить мені вже рівно місяць, саме час поділитись враженнями від використання.

Знову дисклеймер: можливо деякі плюси або мінуси є просто наслідком того, що в мене стоїть операційні система Linux Ubuntu.

Read the rest of this entry »

Прокоментуй!