Posts Tagged бюрократія

Квест “Пошуки Інтернету”

rj-45Як ви вже могли читати — я перебрався на нову квартиру та помаленьку її облаштовую. Але нарешті настав той час, коли я маю бажання по вечорам мати можливість бути в онлайні.

Відповідно постало питання отримати доступ до мережі Інтернет. Попередній аналіз показав лише один варіант: ОГО від Укртелекому. Хоча цей варіант за звичайних умов я навіть не розглядав би, але альтернативи не було. Тому я пішов в офіс нашого монополіста.

Там все було швидко і передбачувано бюрократично: панянка сказала, що всі заявки може подавати лише та людина, на яку оформлений телефон. Отже, я навіть не міг перевірити технічну можливість підключення. Мало того, на питання чи допоможуть мені спеціалісти Укртелекому налаштувати модем, панянка відповіла “не гарантую”.

Read the rest of this entry »

,

3 коментарі

Алгоритм реєстрації приватного підприємця

Згадуючи свій останній досвід з отримання закордонного паспорта, йшов я реєструвати себе приватним підприємцем.

Емоцій була ціла купа (в основному негативних), тому викладаю лише факти і спостереження. Значиться в мене алгоритм цього дійства був наступний:

1. Прийшов в міськраду за формою №10 “Реєстраційна картка на проведення реєстрації фізичної особи-підприємця”. Там же мені сказали, що Коди виду економічної діяльності (КВЕД) можна взнати в коридорі на столі в довіднику.

Знаючи бюрократичну систему і той факт, що краще записати собі відразу побільше різносторонніх видів діяльностей, почав їх уважно перечитувати. Але довідник кодів не містив підпунктів, тому перейшов до п.2.

2. Пішов додому і в Інтернеті нарив детальний список КВЕД на дві сотні сторінок. Вичитав що входить і що не входить в потрібні мені види діяльності, знову помандрував в міськраду.

3. Заплатив 36 гривень в касу та здав заповнену Заяву державному реєстратору. Мені сказали уточнити поштовий індекс (довідник індексів лежить там же – на столі в коридорі). Ввівши ідентифікаційний код, реєстратор сказала, що я вже є в них в базі, і мабуть я зареєстрований приватним підприємцем о_О. Але все пояснилось наявністю в них бази даних та тим фактом, що я є співзасновником громадської організації і по цій причині вже в них фігурую :)

Приємо здивував той факт, що Свідоцтво мені відразу роздрукували на місці і таким чином реєстрація тривала біля 3 хвилин. Відразу після того, як з принтера вилізло свіженадруковане Свідоцтво, реєстратор додумалась перевірити мою адресу в паспорті і здивувала мене тим, що в паспорті в мене назва вулиці звучить “Князя Володимира”, а я написав (і відповідно в свідоцтві це продублювали) як “Кн.Володимира”. Фразою, що мала би мене заспокоїти була “Ну якщо це буде десь критично – будемо міняти свідоцтво” :) Наказали мені йти реєструватись в податкову не пізніше ніж через 3 дні, бо “інформація йде через Київ і тому так довго”.

4. В податковій місією квеста було зареєструватись та оформити собі єдиний податок. Знайомий, що працює в податковій, запевнив, що не варто чекати 3 дні і треба йти до них на наступний же день. Перед походом я зайшов в банк і авансом сплатив єдиний податок за 2 місяці.

В кабінеті з реєстрацією мені, звичайно ж, сказали, що інформація до них ще не дійшла і можна прийти завтра. Пішов в інший – знайомитись з своїм податковим інспектором. Як я потім дізнався, ця інспекторша вважається однією із самих “злосних”, але на мене вона справила доволі позитивне враження (надіюсь, що воно не зміниться ;)). Там же в кабінеті зустрів свою бувшу одногрупницю, яка презентувала мені необхідний в майбутньому артефакт – папку для паперів із зав’язками :) Для оформлення єдиного податку треба було надати заяву встановленої форми. Заява в мене була надрукована на компі заздалегідь (знайомий дав мені зразок). Але за цей час щось в них змінилось і в ідеалі треба було придбати бланк заяви при вході в податкову (там продається усе, що може бути теоретично необхідне при проходженні будь-якого квеста в податковій).

Також неприємним виявився той факт, що види діяльності в них мають інші назви та коди і тому тут знову мав трохи мороки. В вищеназваному місці також придбав Книгу обліку доходів доходів та видатків (вона вже зшита, але сторінки прийшлось нумерувати вручну). книга здається в окремий кабінет на затвердження.

5. На наступний день в кабінеті реєстрації мені сказали “інформація по вам вже є, але свідоцтва ми не дамо, бо ще немає *тут був незрозумілий набір слів*, приходьте на наступний день”. Пішов до інспектора, вона віддала затверджену Книгу і сказала, що свідоцтво єдиного податку буде за пару днів. Я отримав номер мобільного і наказ: коли отримаю дзвінок з цього номера – збити дзвінок і передзвонити. На цей дзвінок і, відповідно, на свідоцтво я чекав 8 днів! =(

6. Зайшов в Пенсійний фонд – там дивним чином мене вже зареєстрували, про що і видали папір.

7. Знову в податкову. Забираю свідоцтво платника Єдиного податку (відразу я не помітив, що і тут причаїлась помилка – зайва буква в прізвищі. Виправити це маю наступного року коли буду отримувати нове свідоцтво). В інспектора отримав наказ занести копію свідоцтва в Пенсійний фонд та в Соцстрах.

8. Останній штрих – відвідати вищезгадані фонди. В соцстраху звернули увагу на помилку з прізвищем, але їм це не завадило, а в пенсійному фонді дали пам’ятку: список канцелярії та бланків, які треба принести їм з наступного року :)

Отака довга і нудна історія. Про відкриття рахунку в банку та інші пригоди свіжезпеченого підприємця, Ви почитаєте в наступній серії ;)

,

7 коментарів

Як я читав двері

Якщо хтось має бажання повторити мою пригоду, то йому варто лише прийти в паспортний стіл для отримання закордонного паспорта :)

Я там був три дні підряд і два рази мені працівниця радила “читайте на дверях – там написано”.

Так як я нарешті став щасливим власником “папірця в світ”, тому тепер публікую короткий гід по отриманню вже готового паспорту:

1) Першим пунктом буде визначення дня отримання – в ідеалі це має бути п’ятниця (за неперевіреними даними субота також підійде). Вибір дня обумовляється наступними чинниками: існує всього три дні коли паспорт видають жителям міста. Але п’ятниця тут зручна тим, що в цей день також можуть отримати та здати папери на виготовлення паспорту мешканці районів. Кількість народу в залі очикування буде значно більше, але мешканцям міста це на руку – чим більше людей, тим більший шанс, що новачки зайшовши в приміщення злякаються натовпу і втечуть (неодноразово ставав свідком;)

2)  Зайшовши в середину відразу записуйте себе в усі можливі списки. Їх може бути довільна кількість: список на співбесіду, на подання документів, на отримання, на видачу (я так і не зрозумів чим відрізняється видача від отримання), також бувають списки міста, області і районів.  Ну так от – розібратись в списках досить складно, але це вже спокійніше робити, коли ваше прізвище в цих списках перебуває :)

3) Після того варто визначитись в яке вам треба віконце (для жителів міста по замовчуванню це буде вікно №1). Тепер треба максимально гучно і грізно промовити “Хто останній у вікно номер один!?”. Тут важливо постаратись скористатись моментом розгубленості натовпу – у вас відразу буде бонусний момент щоб швиденько пройти в заповітні двері і завершити квест ;) Якщо ж цього не сталося, то переходимо до наступного пункту

4)  Досвід показує, що люди нічого не знають про якісь там віконця. Тому потрібно взяти в руки листок з кодовою назвою “для отримання місто” і з питальною інтонацією зачитати прізвище першого в списку. Таким чином ми знайдемо людину, що знаходиться останньою в списку. Але і тут є свої хитрі та не зовсім чесні моменти, свідком яких я став: при наявності достатньої наглості, бороди, стєрвозності або малої_дитини можна себе видати за іншу людину (що стоїть вище за списком, але в в даний момент в залі її немає). Такий нехитрий маневр відразу ж гарантовано економить вам мінімум пів години і шматка нервів. Відразу даю контрзаходи до цього прийому: якщо людина називає прізвище – достатньо всього лиш попросити її показати паспорт (він гарантовано є з собою), і вся афера розкривається :) Але це ще не все.

5) Якщо Ви вже знайшли своє місце в житті списку – відразу шукайте людину, що стоїть попереду вас, а також двох-трьох людей перед нею. Люди мають схильність миттєво зникати, а в оточуючих постають питання типу “слуш, а ти за кєм?”, або “а я вас невіділа”. Також тут дається екстримальна порада якомога міцніше схопитись обома руками за пашого попередника в списку і щодуху тримати його :) Або можна обмежитись просто запам’ятовуванням його візуальних прикмет і невідривним спостеріганням. Йдемо далі:

6)  Уявімо, що ви таки пройшли в двері і вже готові підійти до потрібного віконця. Тут варто знати, що в цей кабінет є ще один вхід. І цим входом завбачливо користуються усіляки хитруни. Їх місія дочекатись моменту коли одна особа вже відійшла від віконця, а інша ще не підійшла. В цей дивний момент вони хутко забігають в кабінет з іншого входу і займають таке омріяне нами місце дислокації. Я би не рекомендував нікому користуватись таким методом, бо він є дуже небезпечним для здоров’я. Також тут існує дуже простий контрзахід – чемно сказати тітоньці-володарці віконця номер один чарівну фразу “А цього пана в черзі не було”. Це і буде паролем допуску до віконця.

7) На цьому етапі всі страхи вже нас покидають, бо ми нарешті сідаємо на стілець і ловимо на собі заздрісні погляди натовпу через шпаринку дверей :) Далі забрали паспорт …. підпис-підпис-підпис і “трампампам”: нарешті чарівний документ опиняєтсься в наших руках! Але і це ще не все:

8)  Навіть не думайте ставати героєм і виходити через ті ж двері, через які ви сюди потрапили. Боронь вас Боже йти з новеньким паспортом назад до кімнати тих скажених людей. Йдете собі в інші двері, повертаєте наліво і потрапляєте надвір до сонечка, пташок і скажених котів :)

Наразі дякую всім,  хто осилив цей потік думок. Надіюсь, що хоч комусь мій досвід та нервові клітини допоможуть :)

,

Прокоментуй!