Блаблабла бізнес-тренери


Кожного тижня через соцмережі отримую запрошення від невідомих мені людей на незрозумілі «тренінги». Скільки ж їх розпродилось: «тренери успіху, тренери лідерства, мільйонери-гуру, онлайн-вебінари успішних підприємців, учителі перемоги, тренери вдалих продаж, тренери професійного росту, навчання майбутніх лідерів» або якісь взагалі абсурдні навчання «запрограмуй себе на багатство». І біс з ними,  нормальні люди розуміють, що це всього лише «професійні лоховоди».

Найбільше мене дивують та непокоять стандартні «основи реклами в інтернеті», «етапи продажу», «як набрати 1000 лайків за 3 дні», або який небудь «маркетинг 4Р». Особливо коли таку лекцію називає тренінгом якийсь вчорашній випускник або старший помічник молодшого менеджера. Це ж елементарний базис, для якого навіть не потрібно шукати книжку — все саме важливе можна вичитати в інтернеті за 15 хвилин. Бо в результаті люди, що нічого не досягли в своєму професійному житті з розумним виглядом розповідають банальні речі за гроші людям, яким це знання не допоможе. Бо якщо людина заплатила $100 за інформацію, яку в інтернеті можна знайти безкоштовно — чи стане вона успішним підприємцем? Якщо маркетолог надіється, що від прийде на тренінг «збільшіть свої продажі на 200% за місяць», посидить в залі 4 години разом із іншими 30 людьми та після цього трапиться чудо, тоді ціна цього тренінгу — відповідає вартості навчання. Але тоді і треба називати цей тренінг «як видурити гроші в довірливих людей» :)

Щоб довго вас не переконувати, ось вам портрет типового «бізнес-гуру-мільйонера» (пропоную доповнювати образ в коментарях):

  1. на афіші зображений лектор в пафосній позі, в білій сорочці, рука на підборідді (що символізує задумливість та серйозність особи);
  2. афіша щедро приправлена картинками із стандартних кліпартів, додані відгуки в стилі «я прослухала тренінг цього учителя та в мене на наступний день розкупили весь товар та я поїхала відпочивати на моря»;
  3. на сайті «гуру» одразу вилізає спливаюче вікно що пропонує купити суперсекретні гуровські CD-диски або підписатись на онлайн-розсилку «Поради Васі Пупкіна як заробити на автомобіль за 90 днів»;
  4. в описі такого «блаблабла тренера» немає ніяких фактів, тільки загальні речі: 30 років успішних продажів, працював директором з маркетингу потужного заводу на сході країни»;
  5. і моя улюблена ознака: автор майстер на всі руки  —може розповідати і про роботу із запереченнями продавців і про виведення нового бренду на ринок і про стресові переговори і про підбір персоналу і про що завгодно.

Тому моя вам порада. Я вже про це писав та наголошу ще раз. Якщо ви хочете вивчити щось нове: спершу прочитайте про це книжку, потім домовтесь про особисту консультацію зі спеціалістом, а тільки тоді йдіть на тренінг.

Не забудьте після тренінгу поставити собі такі питання (або можна навіть задати ці питання самому спікеру до навчання):

  • чи дійсно мені варто слухати поради цього спікера? Чи має він необхідний досвід роботи?
  • чи спікер розповів про тему краще ніж я міг би прочитати в книжці?
  • чи спікер вивалював інформацію одним потоком чи давав чітку інструкцію до дій?
  • скільки ідей занотовано? Чи реалізація цих ідея окупить вартість навчання?

Із написаного може бути два виключення:
1) якщо вам потрібно створити «ефект іноземного спікера»: відомо що чим далі їде людина, тим охочіше її слухають. Аналогічно працівники можуть не захотіти слухати свого колегу на тему «виявлення потреб», але уважно можуть слухати керівника відділу продажу іншого підприємства;
2) емоційний посил: якщо тренер дійсно драйвовий, якщо він практик, якщо щиро хоче поділитись корисною інформацією — в людей після цього додається +500 до мотивації, загоряються очі та виникає бажання читати літературу на цю тему та реалізовувати ідеї. Шкода лише, що такий стан триває максимум 2 тижні :)

А який тренінг у вашому житті вам сподобався найбільше? Що було самим корисним? Признайтесь — грались на телефоні під час якогось «тренінгу»? ;)

P.S.: щоб уникнути непорозумінь в термінах: для мене «бізнес-тренер» та «бізнес-консультант» — це дві різні речі.


Якщо сподобався допис — підпишись на мою RSS стрічку та оперативно отримуй оновлення!

Коментарі

коментар

,

  1. #1 by Валерий Дубинецкий on Листопад 11, 2012 - 22:44

    Павло, доброго дня. Так і не зрозумів, бізнес-тренери це добре чи погано?
    “Чарівних пилюль” вистачає і в інтернеті і не тільки. І якщо є люди, що купують такі таблетки, знаходиться і ті, що продають.
    Так, книг сьогодні достатньо, навіть більше ніж достатньо, та нажаль в Рівному вибору книг по маркетингу та продажам майже нуль. Останню, що я знайшов: Роберт Чалдини “Писихология влияния” Вартість 117 грн, 413 сторінок. Рекомендую.
    А щодо питання спочатку почитайте книгу, а потім ідіть на тренинінг зовсім не погоджуюсь. Нажаль ті, хто читає книги, майже нічого не застосовуює з того, что написано. А на тренінгу отримують хоч який “пинок під зад”, роблять та отримують результат. Саме за це (за результати та пинок) вони і платять.
    Книги дуже рідко дають результати (бо знання не застосовується на практиці). Можете перевірити самі.
    Напевно ви, шановний читат, прочитали книгу Наполеона Хілла “Думай и богатей”. А ще, подивились фільм “Секрет”. І що?

  2. #2 by Axiom on Листопад 20, 2012 - 22:49

    Доброго дня! Даю відповідь по пунктам:
    1) бізнес-тренери — це паразити на тілі кволої економіки, обмежених знань та ліні людей. Звичайно ж бувають і потрібні природі паразити, але таких мабуть з десяток в кожній країні ;)
    2) щодо пилюль, то тут прослідковується аналогія з іншими шарлатанами: ворожками, чаклунами та іншими екстрасенсами. Їх послугами також користуються якісь наївні люди;
    3) в Рівному корисних книг я в понеділок нарахував 18 штук (це тільки тих, що в мене немає). Зайшов в магазин та хотів вибрати собі одненьку. Прийшлось обирати з 18. Чалдіні, звичайно ж, читав і не один раз;
    4) щодо «пінка під зад» — 100% з вами погоджуюсь. Сам вчора надавав такий пінок працівникам Обленерго. Мене сильно мучила совість, один раз мене намагались назвати тренером (я це швидко присік :). Тут вступає мій третій фактор — лінь. Іноді людині простіше заплатити за те, що якась людина вголос прочитає їй книжку ніж самій прочитати ці сто сторінок;
    5) читав я того Хіла і дивився Секрет. Звичайне таке собі шарлатанство. Максимум на четвірочку. Написане шарлатанами для тих людей, хто фізично не може віддати їм свої грошики тому сам готовий їх віддати в такий чудернацький спосіб.

    Ще раз резюмую: вчитель повинен бути практиком. Якщо людина збирається чомусь вчитись — нехай покаже свої результати. Як казали древні «Cura te ipsum».

(will not be published)