Репутація в маленькому місті


Десятки разів всім нагадую, що не варто викладати в нет свої фотографії «після вечірки» і рядок «улюблені книги» на своїх сторінках в соцмережах варто не лишати пустим (а тим більше писати «ненавиджу читати»). Це вже очевидні речі.

Але часто в маленьких містах люди роблять зовсім вже безглузді речі. Наприклад: коли я працював в УАРНЕТі звідти перейшов монтажник до конкурентів. Потім він почав публічно поширювати неправдиву інформацію про УАРНЕТ щоб вислужитись перед новим керівництвом. А пізніше прислав резюме в КТС коли я там почав працювати. Шансів в нього не було. І зрозуміло, що я про нього розповів, коли мене попросили охарактеризувати його з місця іншого потенційного працевлаштування.

Ще приклад: присилає людина резюме, я оцінюю його діяльність в мережі. В соцмережах все задовільно. Але бачу на форумі, як він різко негативно відгукується про свого минулого роботодавця, «виносить сор із ізьби» та розкриває багато внутрішньої інформації. Звичайно ж запрошувати таку людину на співбесіду вже не хочеться.

Був випадок коли людина після співбесіди та відмови піднімала шкандаль, я почав дізнаватись про неї в її минулих керівників. А там мені повідомляли, що цей персонаж – повний неадекват, що він некомпетентний та треба одразу його гнати подалі.

Звідси мораль: якщо живете в маленькому місті, то кожна людина майже завжди знає людину, яка зможе про вас багато розповісти :) І варто дуже постаратись, щоб про вас розповідали тільки позитивне.


Якщо сподобався допис — підпишись на мою RSS стрічку та оперативно отримуй оновлення!

Коментарі

коментар

,

  1. #1 by Fantas on Грудень 19, 2011 - 10:58

    Сабж стосується не лише малих міст!
    не дарма ж кажуть – світ тісний, а ІТ-шний (будь яка галузь) ще стініший!

  2. #2 by tivasyk on Грудень 19, 2011 - 11:14

    з одного боку — так, вірно: оцінити адекватність людини (а точніше, неадекватність у випадку явного прояву) так можна.

    з іншого… навіть адекватну людину можна «впіймати» на роздратуванні, згадці неякісного сервісу, на критиці (стриманій, об’єктивній) якихось нюансів на роботі тощо. не сподобатися роботодавцеві — простіше простого (говорю як людина, що свого часу теж приймала участь у відборі й співбесідах на стороні роботодавця).

    і ще є питання самостримання аж до вихолощення власного я (http://goo.gl/sZIjG). зате роботодавцеві сподобаєшся =)

  3. #3 by Axiom on Грудень 19, 2011 - 11:31

    Дійсно у всьому є золота середина. Я і сам за собою іноді помічаю кардинальне роздратування.

    Але є гарний приклад суто з ІТ-сфери: якщо людина фанатично хвалить якийсь один програмний продукт та холіварить проти іншого (або програмного пакету або компанії) – це може бути тривожним дзвоником.

  4. #4 by Дядько on Грудень 19, 2011 - 14:50

    жах який,
    мій можливий роботодавець буде дивитись на мою стіну вконтактику, потім прочеше фейсбук і лінкедІн!

    ну а якщо я люблю в позаробочий час поматюкатись, це привід не брати мене на роботу?

    це ж _моя_ сторінка в фейбуці, якого фіга туди лазити?

    прийди до мене ще додому і подивись чистоту моєї кузі і скільки в мене порнухи є на диску D:
    це не занадто?

  5. #5 by Дядько on Грудень 19, 2011 - 14:58

    моєї кухні*

  6. #6 by Axiom on Грудень 19, 2011 - 15:30

    Дядько :

    жах який,
    мій можливий роботодавець буде дивитись на мою стіну вконтактику, потім прочеше фейсбук і лінкедІн!

    ну а якщо я люблю в позаробочий час поматюкатись, це привід не брати мене на роботу?

    це ж _моя_ сторінка в фейбуці, якого фіга туди лазити?

    прийди до мене ще додому і подивись чистоту моєї кузі і скільки в мене порнухи є на диску D:
    це не занадто?

    Що значить «якого фіга лазити»? Якщо ит такий крутий перець і дозволяєш собі в онлайні матюкатись та викладати фотки де ти обриганий в кущах валяєшся – не кожному керівнику треба такий підлеглий. Якщо ти поставив в себе веб-камеру, то багато потенційних роботодавців залюбки подивились би як ти живеш. _твоя_ сторінка в фейсбуці – це твій соціальний портрет, яким ти хочеш щоб тебе бачили інші.

  7. #7 by black0wolf on Грудень 19, 2011 - 18:34

    Я вважаю, що соціальні мережі не повинні мати ніякого відношення до професійної діяльності. Це не спосіб для зв’язку з роботодавцем.

  8. #8 by Axiom on Грудень 19, 2011 - 20:44

    black0wolf :

    Я вважаю, що соціальні мережі не повинні мати ніякого відношення до професійної діяльності. Це не спосіб для зв’язку з роботодавцем.

    Тоді перефразую: «Я вважаю, що зовнішній вигляд не повинен мати ніякого відношення до професійної діяльності. Це не спосіб для зв’язку з роботодавцем.» або «Я вважаю, що мій смердючий запах не повинен мати ніякого відношення до професійної діяльності. Це не спосіб для зв’язку з роботодавцем.» чи так «Я вважаю, що книжки, які я читаю не повинні мати ніякого відношення до професійної діяльності. …». Будь-яка твоя діяльність – відбиток твоєї особистості. Якщо ти в соцмережі поводиш себе як бовдур, то не варто скаржитись, що роботодавець буде до тебе відноситись як до бовдура. Капіш?

  9. #9 by black0wolf on Грудень 19, 2011 - 23:39

    Тоді може працівників будемо брати прямо з соціальних мереж. Заходимо в соціалку і дивимось: так цей скромний, цей не скромний, беремо першого.
    Кожна людина має право на своє життя, вільне від роботи.

  10. #10 by Дважды Будда on Грудень 20, 2011 - 08:12

    Та позакривайте вже доступ до своїх сторінок, відкрийте лише найближчим друзям. А взагалі, соц.мережи це ще один шанс підняти свій респект в маленьклму місті.

    А фоткі де ви спите обриганий в кустах взвгалі треба знищувати.

  11. #11 by Axiom on Грудень 20, 2011 - 09:26

    black0wolf :

    Тоді може працівників будемо брати прямо з соціальних мереж. Заходимо в соціалку і дивимось: так цей скромний, цей не скромний, беремо першого.
    Кожна людина має право на своє життя, вільне від роботи.

    Ой який тут складний випадок. Добре, зроблю останню спробу: постарайся уявити себе на місці менеджера з персоналу. Ти поспілкувався з двома людьми, які тобі здались приблизно однакової кваліфікації. Потім ти заходиш на їх сторінки в соцмережі і один слухає класичну музику, ходить в театр і постить відео Стіва Джобса, а інший слухає бутирку, вихваляється фотографією себе обриганого і постить пошлі демотиватори. Кого би ти вибрав?

  12. #12 by black0wolf on Грудень 20, 2011 - 11:50

    Є один вихід, створити офіційний профіль і профіль “для себе” :)

    П.С.: в мене в соціалках все ок :)

  13. #13 by Axiom on Грудень 20, 2011 - 12:00

    Жах який ;( Я зробив максимум зусиль, щоб переконати в єдиному виході – не бути мудаком. Не бути мудаком ні в публічному профайлі ні в профайлі «для себе». Якщо хтось це не зрозумів та зробив інші висновки – я не винен, знімаю із себе відповідальність та надалі дискусію без аргументів вважатиму тролінгом ;)

  14. #14 by tivasyk on Грудень 21, 2011 - 12:16

    @axiom > Я зробив максимум зусиль, щоб переконати в єдиному виході – не бути мудаком

    ну… ти правий (ще раз повторюся). проте з часом може виявитися, що «не бути мудаком» недостатньо. ось реальна ситуація: один кекс, працюючи на компанію A і загалом докладаючи зусиль задля її успіху в рамках своїх службових обов’язків, тим не менш критикує певні продукти чи підходи компанії A у особистому щоденнику онлайн.

    така ситуація легко може викликати кар’єрні проблеми, якщо «поталанить» втрапити на дуже прискіпливого менеджера, який вчитається в архів особистого щоденника.

  15. #15 by Axiom on Грудень 21, 2011 - 20:27

    @tivasyk
    Цікавий приклад. Висновок дійсно залежить від особистого ставлення вищого керівництва. Але я хоча б теоретично можу уявити дві доступні позиції: від кардинального схвалення до категоричного осудження. І ці дві позиції можна виправдати.
    Але мій приклад з «мудакізмом» зовсім ніяк не порівняти із особистою думкою щодо одного із продуктів компанії.

  16. #16 by Дядько on Грудень 23, 2011 - 09:25

    тобто якби роботодавець мав би доступ, то він би обов’язково зкористався поритись на моєму особисто компі в пошуках чогось?
    в подивитись на мою квартиру теж?

    краще чітко розділяти роботу і особисте

    хто ти в соціальних мережах та в інтернеті це одне, а в реальному житті все може бути геть іншим ;)

    це ж мій аватар там такий кльовий на всіх фотках, розшарює розумні статті в оригіналі з national geographic і йому подобаються благодійсність.
    З іншого боку все може бути в точності до навпаки – аватар в інтернеті фашист, хуліган і п’яниця

    а в реальному житті – техлід команди десяти девелоперів на проекті cisco :)

  17. #17 by Axiom on Грудень 23, 2011 - 09:33

    2Дядько: а чому ти розрізняєш роботодавця як окрему категорію? Твоя потенційна дівчина залюбки порилась би в тебе вдома. Твої нові друзі, щоб тебе краще взнати, були би не проти взнати твої секрети.

    А чітко розділяти по науковому зветься «шизофренія» ;) Якщо людина в мережі хоче щоб його вважали мудаком, то навіть якщо в реалі він відрізняється, але його бажання вважатись мудаком – це вже щось ненормальне.

    В тому то і перевага онлайну: одразу видно які в людини відхилення та комплекси. Тому я і написав ці свої думки: найкрутіший розробник Циско може втратити роботу, якщо його потенційному роботодавцю не сподобається його онлайн-діяльність.

(will not be published)