Безробіття головного мозку


Позавчора ввечері засіли з Сергієм Терентьєвим за кавою-чаєм та розмовами «за життя». Говорили про бізнес і про політику, трішки про релігію та навчання, за економіку і культуру, розваги та освіту.
Мені було дуже цікаво почути бачення Сергія на різні речі, хочу поділитись маленьким фрагментом саме про освіту та кар’єру сучасних випускників (цитати приблизні):

знайомий жалкується що немає роботи, я йому показую що кожен супермаркет шукає охоронців, мерчандайзерів чи вантажників. Треба ж із чогось починати, не всім же бути босами. А йому не подобається, це ж не престижно

 

Жаліється, що малий заробіток? Так є ж багато вакансій два через два, можна в два вільних дні собі ще роботу знайти або в ці дні займатись самоосвітою

 

Приходив один знайомий і казав, що хоче вивчити фотошоп. А сам не знав як комп’ютер увімкнути. Але в нього було велике бажання. Пару місяців з 9 до 18 ходив до нас і самостійно по онлайн-урокам вчився. Тепер працює на одному із столичних телеканалів, займається комп’ютерною графікою та створює телевізійні заставки

 

В свій час я би із задоволенням пішов працювати безоплатно тільки заради досвіду. А теперішні студенти не хочуть навіть під час навчання на практиці отримати знання. Але після отримання диплому одразу вимагають високі зарплати

і далі в такому ж контексті.

Доречно тут привести історію із Башорга:

Когда я был студентом, я сдавал право одной очень милой женщине. Она была практикующим юристом, и я ожидал, что такой специалист меня сейчас будет гонять от и до по всему конспекту.
Она посмотрела на меня и, ничего не спрашивая, поинтересовалась:- Оценку вам какую ставить? – Э… Пять хотелось бы- Отлично, – сказала она, и стала писать в зачётке- А вы что, даже ничего спрашивать не будете? – удивился я.Она оторвалась от заполнения зачётки, внимательно посмотрела на меня и сказала: – Запомните, молодой человек, чем меньше вы знаете, тем более ценна я как специалист. Эта фраза мне запомнилась на всю жизнь и больше я не страдал фигнёй во время занятий. И сейчас самое время мне, уже доценту и одновременно практикующему проектировщику зданий, повторить то же самое:Господа студенты, не учитесь, пожалуйста! Старайтесь как можно больше получить на халяву! Чем меньше вы знаете по окончании института, тем более ценен я как специалист и тем большую зарплату я могу потребовать за свои услуги!

А якби ви могли повернутись на 10 років назад та дати самому собі якусь одну пораду щодо успішності в кар’єрі – що би це була за порада?


Якщо сподобався допис — підпишись на мою RSS стрічку та оперативно отримуй оновлення!

Коментарі

коментар

, ,

  1. #1 by ziArt on Грудень 8, 2011 - 09:03

    Винна у такій ситуації держава – коли на всю Європу 20 вузів, у нас на Україну 320. А ще в деякі фірми потрібні прибиральниці тільки з вищою освітою – в результаті дивлячись західну модель де люди з вищою освітою (а вона в більшості платна) мають високу зарплату і престижну роботу у нас молодь розуміє що нічим не гірша і теж хоче – по факту правда не розуміючи що для того хоча б знати щось треба а не просто корочка диплома.
    Як на мене порада – років до 20 варто визначитися що ви хочете робити в цьому житті – а далі просто вчиттися на досвіді – в результаті років до 30 буде непоганим спеціалістом в своїй сфері, зауважу що вища освіта в такому випадку не обов’язкова (можливо простіше буде підучитися майстер-класами у профі – дешевше і ефективніше)

  2. #2 by PAPARAZZI on Грудень 8, 2011 - 19:49

    Порада студентам: будучи 1-3 курсах проведіть опитування серед тих, хто вже як мінімум 5 років пропрацював, інформація по яких саме предметах вам знадобиться в майбутньому, і знатимете, на яких парах вам треба буде обов’язково, по повній програмі викладатися і вбирати всю інформацію як губка.., а які можна буде відвідувати час-від-часу “для галочки” ;)

  3. #3 by Crow on Грудень 8, 2011 - 20:59

    Важко заперечити, але все-таки не тільки держава винна у такій ситуації. Бо навіть зі всіми проблемами освіти, людина, яка хоче знати і чогось досягти в житті, навчиться і буде працювати, а іншу, яка не відноситься до навчання серйозно, силою ніколи не примусиш. А якщо і примусиш, ефекту з цього не буде. Достатньо давно сталося якесь викривлення – якщо у тебе є “корочка”, ти вже гарантовано працюватимеш і зароблятимеш, і якщо багато вкладав (точніше вкладали – батьки) – гарантовано “відіб’єш”. А от і ні – якщо європейська освіта у нас існує лише на папері, то західні принципи в бізнесі працюють залізно, і той, хто не приносить прибутку, не буде отримувати зарплату. Виключення – держструктури, але зі всіми випливаючими факторами. Той, хто цього не розуміє, ризикує саме так і залишитись сидіти без роботи, ображаючись на весь світ, що для такого суперового спеціаліста немає гідної з відповідною компенсацією.

  4. #4 by ziArt on Грудень 9, 2011 - 18:49

    Як раз ті хто не розуміють ідуть у держструктури – сидіти, протирати штани, перекладувати папірці зі столу на стіл і отримувати за це зарплату.

    Я теж думаю що ще кілька років і нездари, не профі, кумівство тощо відживе своє – це вже почалося (прибутки як писали вище), але є багато прикладів що якщо хочеш працювати то вивчиш і легко здобудеш певну професійну репутацію.

    А щодо питання у старших курсів, якщо брати ІТ технології то вони міняються надто швидко і встежити за тенденціями важко. Думаю варто як мінімум вчити те що подобається.

  5. #5 by Khva0 on Грудень 9, 2011 - 19:19

    ziArt :
    Винна у такій ситуації держава – коли на всю Європу 20 вузів, у нас на Україну 320.

    В одній тільки Німеччині більше 300 вузів http://www.hochschulkompass.de/en/higher-education-institutions/search-for-a-higher-education-institution.html

  6. #6 by ziArt on Грудень 10, 2011 - 22:50

    малося на увазі престижних вузів, диплом яких важливий кругом – але фактично в кількості я помилився- тоді прагнетимемо до Німеччини і будемо випускати у аграрній академії юристів, а в гуманітарних вузах вчитемемо менеджерів, і наскільки я розумію за кордоном акцент на коледжі і школи при універах які випускають аля нашого бакалавра

  7. #7 by Сергій on Грудень 15, 2011 - 09:36

    да, хороша розмова вийшла.

    п.с. на правах реклами – в Паши смачна кава, дякую ;-)

    п.п.с. на правах реклами 2. і співрозмовник він чудовий ;-)

  8. #8 by Оксі on Жовтень 23, 2012 - 23:28

    поділюсь власним досвідом)
    перш за все собі десятирічної давності сказала б обрати професію робочого характеру – вміти щось робити руками, без роботи ніколи б не була
    але так вже сталось, що колись (у 8-му класі) випадково потрапила в один з корпусів КНЕУ і з тих пір я знала де я хочу навчатись. В одинадцятому класі батьки, на жаль чи на щастя, підтримали мій вибір і 5 років я провела в прекрасному Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана, звісно, як певно і більшість студентів, використала його можливості відсотків так на 20, про що зараз дууже жалкую.
    так сталось, що можливості працювати під час навчання я не мала з різних причин, одна з яких є , на диво, проблемою ВНЗ – до четвертого курсу нам ставили заняття протягом усього дня, пояснюючи це тим, що ми навчаємось на стаціонарі і якщо ми хочемо навчатись і працювати – нам дорога на заочне відділення, а на 5-му курсі, коли курси вели викладачі-практики, з величезною здивованістю і навіть певним презирством вони запитали чому ніхто не працює під час навчання.
    Звісно у відсутності досвіду винні самі студенти, але університети їм сприяють в цьому.
    Тепер проблема з якою я стикнулась безпосередньо, повернувшись з навчання до Рівного, у пошуці роботи. До вибору місця вирішила підійти своєрідно – почати з найнижчої ланки (секретар, помічник і т.п.) і вивчаючи компанію зсередини підніматись вище по щаблях. Основні запитання з якими я стикалась на співбесідах: “чому Ви не залишились працювати в Києві?”, “чому Ви не шукаєте роботу по спеціальності?”, “ким Ви бачите себе в майбутньому, зокрема на нашому підприємстві?”. В мене згодом навіть закралась думка, що наші фірми не готові брати людей з певними амбіціями, а їм потрібна людина, яка буде працювати на одному місці все життя. Також ще одне з чим стикнулась в Рівному і про це відверто кажу на співбесіді на запитання “чому ми повинні Вас взяти?”, наші підприємства все ще шукають сформованих людей зі стажем з певним набором знань, протилежно тенденції “легше навчити молодого спеціаліста”
    ну а взагалі, можливо це просто думка чергової лінивої безробітньої людини)

(will not be published)