Найцінніший актив кожного підприємства


Цей текст був написаний для моєї колонки в газеті CityRivne, але 4 людини схвально про нього відгукнулись, тому публікую його повністю та буду вдячний за ваші думки:

До того, що треба піклуватись про своїх працівників, власники бізнесу додумались задовго до Генрі Форда. Але він доступно передав цю думку своїм відомим висловом: “заберіть від мене моїх працівників і незабаром мої заводи та виробничі лінії заростуть бур’яном. Заберіть від мене заводи, але лишіть людей ― через певний час я буду мати нові заводи та продовжу виробництво”.

В Рівному давно відчувається кадровий голод. Щоб залучити в свій колектив гарних спеціалістів лідери ринку готові платити цим професіоналам значно більше середньої зарплати по спеціальності. І якщо вже підприємства отримують таку “зірку” в свій колектив, то їм вистачає мудрості зробити все можливе для того, щоб її утримати.

Вакансії нашої області щомісяця поповнюються інформацією про соцпакети та додаткові мотивації. Вільний графік роботи чи додаткові річні бонуси для ключових працівників ― це вже не новинка на наших теренах. Минулого тижня товариш розповів про випадок, коли компанія запропонувала менеджеру покрити відсотки за кредитом на квартиру, щоб він міг із сім’єю переселитись із орендованої квартири в свою власну.

Але “купити” професіонала ― часто виявляється зовсім не простим шляхом вирішення кадрової проблеми. Іноді буває легше “виростити професіонала зсередини” компанії. Місцеві підприємства давно практикують спеціальні професіональні навчання для своїх працівників, проведення тренінгів (часто із запрошенням самих професійних та дорогих спікерів), створення міні-бібліотек або надсилають своїх працівників на тренінги до інших компаній. Згадується досвід найуспішнішої компанії в сфері FMCG ― Procter&Gamble: в цій глобальній структурі всі починають з мінімальної ланки. Кожен із самих топових менеджерів колись починав звичайним рядовим працівником. А в процесі навчання та набуття досвіду людину переводять до різних відділів та навіть до різних країн ― все для того, щоб працівник бачив роботу під різними кутами та був компетентний в кожній галузі діяльності (перший рік людина може працювати помічником менеджера в Росії, потім їй доручать вести бренд в Європі, далі вона буде відкривати виробничі лінії в Азії, а наприкінці буде відповідати за пакет брендів в цілій низці країн).

Ще більше такий підхід актуальний для провінційного бізнесу. Найкращий працівник в компанії ― це той, який дбає про компанію не тільки через чітке виконання своєї посадової інструкції. Продавець в магазині не може бути просто живим касовим апаратом: якщо він не розуміє важливості мерчандайзингу, чистоти в залі, необхідності дотримання фінансової дисципліни та справляння позитивного враження на клієнта ― цінність такого спеціаліста значно падає.

Є ще одна риса гарного професіонала: само-мотивованість. Керівники підприємств та менеджери з персоналу витрачають багато часу, щоб знайти мотивацію для персоналу та змусити людей працювати ефективніше. Найкращий спеціаліст має бути як самонавідна ракета ― він точно знає свою короткострокову мету і також загальний стратегічний план. Таким людям не потрібно щодня нагадувати про мету діяльності та вигадувати різні стимули. Бо один само-мотивований менеджер “за 9000 грн” коштує навіть більше ніж 3 менеджера “за 4500 грн” :)

Коли мова заходить про персонал я завжди згадую соціалістичний та капіталістичний підхід до найму працівників. Соціалістична модель передбачає, що працівник працює на своїй посаді до того моменту, доки не набере критичної маси “провин”. І тоді в керівника буде привід його звільнити. А капіталістична система більш гнучка та ефективна: як тільки з’являється людина, що може виконувати певну роботу краще за вже існуючого працівника ― новий спеціаліст стає на його місце.

Такими думками я вже ділився з багатьма своїми знайомими, але лише одиниці роблять з цього якісь висновки. І мені стає дуже цікаво: а що було би якби всі професіонали почали …


Якщо сподобався допис — підпишись на мою RSS стрічку та оперативно отримуй оновлення!

Коментарі

коментар

,

  1. #1 by Віктор on Березень 1, 2011 - 23:17

    Павло, прочитав кілька Ваших статей і в мене до Вас виникло кілька питань:
    1. Яку сумму Ви готові платити професіоналу як роботодавець?
    2. Чи вважаєте Ви себе професіоналом і в яку сумму Ви оцінюєте свій професіоналізм?

  2. #2 by Axiom on Березень 2, 2011 - 11:00

    Дякую за увагу до моїх текстів. Але на питання не можна відповісти однозначно – треба уточнювати;
    1. Залежить від посади та рівня професіоналізму;
    2. Очевидно, що професіонал не може бути “усюди і постійно”. В певних речах я можу бути досить добрим професіоналом, але поки що знаю про те, що завжди є професіонали кращі. Аналогічно і з сумою: можна за 5 хвилин придумати ідею на 1000 доларів, а можна місяць реалізовувати проект за 500 грн. Залежить від конкретної задачі.

(will not be published)