“Життя прекрасне”: приклад маркетингу


lifeПодивився суперчудовий фільм “Життя прекрасне” з неперевершеним Роберто Бениньи. Фільм приніс багато різносторонніх вражень, але особливо мені сподобався діалог головного героя (який працював офіціантом) з відвідувачем ресторану:


Спершу був діалог з керуючим рексторану:

Администратор: “Приехал господин из Рима, из министерства”
Гвидо: “кухня закрыта”
Администратор: “плохо, он бы много дал тебе на чай”
Гвидо: “кухня открыта!”

Це вже логічна і правильна реакція.

Далі. За сусіднім столиком знайомий героя не збирався їсти своє замовлення і зосереджено розгадував загадку. Герой зауважив, що саме замовив свій знайомий. Потім герой помічає, що відвідувач досить огрядний і відбувається такий діалог:

Відвідувач: – Я знаю, что кухня закрыта. Что-нибуть холодное, что найдется.
Гвидо: – У нас все вкусное, выбирайте
- Что-нибуть легкое
- В таком случае из мясного у нас чудный бифштекс, ягненок, почки, жареная печень (жирная-прежирная) или рыба.
- Рыбу-рыбу
- Отлично, есть жирний палтус, угорь (начененный жирной колбасой с соусом) или постный лосось
- Лосось, вы очень любезны;
- Гарнир?
- Гарнир тоже есть?
- Конечно. Есть сильно-сильно зажаренные грибы, картофель с маслом и жирний соус …
- Уууу, мне очень легкий салат. Если его нет, то ничего;
- Очень жаль. Потому, что сильно зажаренные грибы – просто конец света. Итак: легкий салат, постный лосось и стакан белого вина, верно?
- Прекрасно, поскорей пожалуйста.
- Буду стараться.

Герой відходить на два метра (так, що відвідувач його не бачить, бере піднос з їжою сусіднього столика та одразу повертається).

Відвідувач із здивованим лицем дивиться на годинник. Вуаля! :)

Маркетингова мораль: за певних умов вміння штучно обмежити вибір свого клієнта приносить не тільки задоволення його потреб, але і надзвичайну реакцію та екстравдячність.


Якщо сподобався допис — підпишись на мою RSS стрічку та оперативно отримуй оновлення!

Коментарі

коментар

,

  1. No comments yet.
(will not be published)